Нещодавно Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя отримав право готувати майбутніх журналістів. Навчальний заклад багато років йшов до цього й нарешті в новому навчальному році за студентські лави сядуть перші 25 щасливчиків.

Журналісти без фахової освіти, або Як Ніжинський університет ламатиме статистику

Цікаво, що серед журналістів, які працюють на Чернігівщині, дуже мало спеціалістів за освітою. Ймовірніше, їх можна назвати журналістами за покликанням.

Особливо це стосується молодого покоління, яке здобувало освіту переважно в місцевому педагогічному університеті.

З огляду на це журналісти сайту «Час Чернігівський» поспілкувалися з місцевими медійниками та дізналися їхні думки щодо необхідності отримання саме журналістського фаху.

 

 

 

2017_02_08_jurn_1.jpg

Відомий чернігівський журналіст із багаторічним стажем Владислав Савенок вважає, що така освіта для гарного спеціаліста обов’язкова.

На його думку, за ці роки майбутнім журналістам у голову слід «назавжди забити» декілька гвіздків — журналістську етику, влили сироватку незалежності, навчити їх бути незалежними та нікого не боятися, навіть свого роботодавця.

— Мені дуже прикро, коли зараз буває, як молоді в гонитві за благами й посадами займаються маніпуляціями та пропагандою. І дискредитують професію. Сам я закінчив факультет журналістики тоді Київського держуніверситету імені Тараса Шевченка. А щодо Ніжина — міркую: де заклад знайде фахових викладачів, які можуть, самовіддано люблячи професію, передати її студентам, — акцентує увагу Савенок.

До речі, він кілька місяців стажувався в Internews Ukraine з викладачем із ВВС на ім’я Рассел Лайн та працював на українській службі ВВС кореспондентом. Цей досвід додав знань до університетської освіти та загартував журналістські принципи.

2017_02_08_jurn_4.jpg

Голова Асоціації регіональних ЗМІ, редактор газети «Наше слово» Олександр Назаренко організував декілька шкіл журналістики на Чернігівщині, регулярно проводить тренінги для починаючих журналістів та акул пера. На основі багатьох років співпраці з колегами-журналістами зробив висновок, що диплом не є запорукою успіху.

— Знання ніколи не бувають зайвими. У будь-якому випадку, їх за плечима не носити. Однак диплом журналіста, звісно, не визначає професійну успішність. Знаю дуже багато колег, які без журналістських дипломів демонструють справжню медіа-професійність. Так само є приклади, коли й червоний диплом на стає гарантією гарної роботи. Для оволодіння професією журналіста надзвичайно важливою є практика. Якщо теоретичні знання ефективно поєднувати з практикою — навчання майбутніх медійників буде успішним. Тим більше, що саме практика дозволяє зрозуміти студенту, чи насправді журналістика є тим, чим він хоче займатися в житті, — вважає Олександр Назаренко.

— Як на мене, то диплом журналіста не завадить ніколи. Наскільки мені відомо, більшість наших журналістів не мають відповідної фахової освіти, але ж це не заважає їм працювати. Водночас студентам буде простіше прищепити журналістські стандарти та ту саму «правильну» журналістику. Однак, якщо в тебе немає хисту до написання, то й диплом журналіста не допоможе, — поділилася своїми думками журналістка сайту «ПіК» Світлана Білоус, яка здобула фах міжнародний аналітик/журналіст.

2017_02_08_jurn_2.jpg

— Журфак потрібен і в Чернігові, і Ніжині. Інша справа хто там викладатиме? Бо коли мені в Інституті журналістики КНУ ім. Шевченка (у 2013 році) викладачка доводила, що за газетами майбутнє, то таким кадрам точно не місце. Тим паче, коли вручила підручник 1967 року про журналістський фах. Світ змінюється. Темп шалений, а ми в ностальгію бавимося.

Щодо своєї освіти. Я отримав спеціальність — менеджмент організацій у місцевому інституті економіки. Другу вищу отримати не вдалося. Провчився 4 роки в Інституті журналістики КНУ ім. Шевченка. Почався Євромайдан і було не до сесії. Можливо, колись повернуся до цього питання.

Звісно, диплом зайвим не буде, але важливо правильно обрати виш. Я захоплююсь школою журналістики Українського католицького університету. Якби був молодшим, неодмінно вивчився там на журналіста. Поки вони лідери. Та все ж і без диплома можна. Зараз є багато цікавих онлайн курсів для журналістів. Я постійно їжджу навчатися. Закінчив 2 курси «Телепродюсер» та «Ведучий інформаційних програм» у Вищій школі медіа та продакш від каналу 1+1. Тому головне — це бажання вчитися, — переконаний головний редактор телеканалу «Дитинець», телеведучий Артем Шелковий.

2017_02_08_jurn_3.jpg

— Маю освіту редактора, закінчила факультет журналістики, реклами та видавничої справи. Питання «чи потрібна освіта журналіста» варто розглядати в різних площинах. Якщо говорити про якісну, компетентну журналістику, журналістику в значенні журналістики — то обов’язково. Якщо говорити про те, що маємо — то не обов’язково. Усе залежить від правил гри в конкретному інформаційному просторі. Якщо піднятися на індивідуальний рівень — то не завадить.

Освіта журналіста не зробить експертом в усьому, натомість допоможе бути обізнаним у багатьох галузях. Крім того, журналістика якраз те поле, де особливо помітна різниця між ідеалом та дійсністю. До того ж, ця спеціальність привчає інформаційної гігієни, яка в сучасних реаліях нікому не завадить. Проте це все актуально, якщо здобувати освіту, а не стипендію чи диплом. Крім того, навчальна програма містить таку дисципліну, як «журналістська етика». Як не дивно, але цьому треба вчити. І бувають випадки, коли її не вистачає тим, хто журналістику не вивчає, а, так би мовити, робить.

Якщо спуститися на суто примітивний рівень, то студенти — це в перспективі майбутні колеги. Знатимуть, хто на що здатний, і якась співпраця буде налагоджена. Практики, майстер-класи і все таке дадуть змогу знаходити контакти, банальні номери телефонів. Якщо студент дійсно збирається бути журналістом — то це суттєвий плюс. Повторюся, що це все актуально для тих, хто хоче здобути знання. Бо в Україні наявність диплому зовсім не означає, що його пред’явник є фахівцем. І взагалі, усе залежить від кожної окремої особистості) — переконана журналістка газети «Чернігівські відомості» Діна Вонг.

Утім, освітою журналіста похизуватися може далеко не кожен чернігівський медійник. З цього приводу журналіст ЧЕлайну Павло Солодовник (за освітою біолог-генетик) сказав таке: «Вважаю, що диплом журналіста журналісту потрібен. Так само як медику — диплом медика». Водночас він підкреслює, що журналістика — це «своєрідний соціум», у якому більшість такого диплома не має.

2017_02_08_jurn_5.jpg

— Я за освітою інженер-електронник (4 роки технікум і 5 років університет). Колись займався поширенням газет і захопився львівським виданням «Post ПОСТУП» (редактор Кривенко). Газета була доволі неординарною, тож захопила мене. На неї навіть жалілися доярки Львівщини та зверталися в Кабмін, щоби періодику закрили. Згодом мої статті там також публікувалися. Пригадую газету «Черниговский полдень», де жодного журналіста не було, усі випускниками педу, але ж газета була яка! Звідти вийшли одні з кращих журналістів.

Є така «Енциклопедія нашого українознавства», яка цікаво та правдиво класифікує журналістів: журналіст за покликанням (те, що має бути), журналіст за призначенням (ну, поставили людину на посаду і сказали працюй) та людина з корочкою (кореспондент газети «Вісті» в день виборів).

Навчатися на журналіста можна, якщо ти вже маєш якусь освіту. Тобто ти опанував фах, який тобі подобається, а потім вступив на журфак, щоби покращувати знання. Диплом — це не панацея. Доводилося співпрацювати з журналістами, які працювали як прес-служби організацій. Після зустрічей вони лише розшифровували запис із диктофона і все, більше ніякої роботи не робили, — поділився думками шеф-редактор сайту «SVOBODA.FM» Олег Головатенко, який уже 22-й рік працює в медіа сфері.

— За освітою я соціолог, певний час працював у галузі трудового права, у журналістику потрапив випадково, але скоро буде вже 10 років, як застряг у цій професії. Чи потрібен журналісту диплом? Питання двозначне, але, я переконаний, що знання з правопису, стилістики тощо зайвими не будуть. Відверто кажучи, якби був час, то я не проти навчання. Знання зайвими ніколи не бувають, — вважає журналіст Віталій Назаренко.

2017_02_08_jurn_6.jpg

— Я закінчую філологічний у Ніжині. Журналістику вивчала в школі журналістики та як додаткову спеціальність. Вважаю, зацікавленій людині таких шкіл та тренінгів може бути достатньо. Зараз самоосвіта часом ефективніша, головне, щоби людина мала мотивацію. Але те, що в НДУ таку спеціальність зрештою вдалося через стільки років відкрити — уже добре. Думаю, якщо б це було кілька років тому, я пішла б навчатися, — ділиться думками журналістка Вероніка Ляшенко.

Звісно, наявність диплома — це безперечний плюс у на будь-якій роботі, але сучасний світ диктує свої правила. На практиці левова доля місцевих журналістів навчалася у вишах Чернігівщини, які не могли запропонувати таку спеціальність. Але тепер редактори затамували подих в очікуванні перших випускників, які ймовірніше за все знатимуться на професії.

Автор: Юлія КОВТУН

Джерело: cntime.cn.ua