У рамках циклу бесід з представниками команди Ніжинського міського голови Олександра Кодоли сайт «УН» пропонує чергову зустріч зі С. Смагою. Раніше Сергій Степанович вже розповів, що зроблено за час його перебування на посаді у галузі культури, фізичної культури і спорту. На часі – галузь освіти, адже нещодавно розпочався новий навчальний рік.

Отже, що зроблено та що чекає попереду.

ЯКІСТЬ ОСВІТИ – ПОНАД УСЕ

Кожен громадянин має право на сучасну та якісну освіту.  Наразі, коли в країні відбуваються освітня реформа, створення Нової української школи і децентралізація, питання забезпечення якості освіти — одне з нагальних.

Органи місцевого самоврядування у процесі реформи децентралізації отримали широкі повноваження для вирішення усіх місцевих питань. Водночас їм потрібно вирішити складні завдання та взяти на себе відповідальність за створення освіт­ньої системи, здатної забезпечувати якість освіти та освітньої діяльності у підпо­рядкованих закладах освіти.

Наразі найважливіше питання в освіті Ніжинської територіальної громади — це формування збалансованої мережі усіх закладів: дошкільних, позашкільних та закладів загальної середньої освіти.

ПРОБЛЕМА ПЕРЕНАПОВНЕННЯ ГРУП ЗНИКЛА

В останнє десятиріччя у Ніжинських закладах дошкільної освіти бракувало місць. Ще сім років тому на одне місце претендували більше двох дітей. Батьки з моменту народження дитини записувалися у черги, попасти у садочок можна було тільки «по великому знайомству».

З першого вересня 2021 року списковий склад у закладах дошкільної освіти Ніжина складає 1933 дитини (- 194 у порівнянні з 2020 роком) на 1279 місць. Фактично щоденно відвідують дошкільні заклади  близько тисячі дітей. Проблема перенаповнення груп, яка існувала раніше, зникла. Знизилася загальна кількість дітей від 0 до 6 (7) років — 2650; станом на цей час 2020 року — 2856.

Першого вересня 2021 року відкрито 14 груп раннього віку, які відвідує 301 вихованець. За поданням директорів закладів дошкільної освіти, не відкрито 5 груп (ЗДО №№9, 15, 17, 21, 25), змінений режим роботи 3 груп (ЗДО №№1, 2, 13), відкрито 2 інклюзивні групи (ЗДО №№13, 21). Ці заходи були втілені згідно з рішенням керівників закладів, які розуміють, що поступова зміна штатного розкладу щороку надає можливість продумати, ЯК функціонуватиме заклад надалі. Тому потребує змін стратегія розвитку закладу. І над цим потрібно працювати вже сьогодні, не замовчуючи ситуацію, а обговорюючи її у колективах і з батьками.

ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ ДИКТУЄ СВОЇ ПРАВИЛА

Більш серйозною є ситуація у закладах загальної середньої освіти. Це пов’язано з демографічною ситуацією.  Питання «модернізації», «оптимізації», «трансформації» загальної середньої освіти постало давно.

Проведені деякі заходи й у нас: ліквідація ЗОШ І-ІІ ст. №8 (реконструйовано приміщення, і відкритий заклад дошкільної освіти №8 «Кручайлик»),  5 закладів (№№2, 5, 6, 9, 14) понизили свій ступінь і стали гімназіями; у цьому році лише три заклади (міський ліцей, ЗОШ І-ІІІ ст. №7, НВК №16 «Престиж») відкрили дев’ять 10-х класів, набравши лише 259 учнів). Та цього недостатньо, щоб мати збалансовану мережу і надавати якісні освітні послуги.

Контингент учнів у 2021/2022 н. р. — 7178, які навчаються у 277 класах.   У порівнянні з 2020/2021 навчальним роком кількість учнів 1-11 класів зменшилась лише на 6 учнів, а кількість класів збільшилась до 277 (+3).

З 2024 року кількість учнів початкової ланки скорочуватиметься, це видно з набору вихованців до дитсадочків, про що зазначалося вище.

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ РОЗРАХУНОК ОСВІТНЬОЇ СУБВЕНЦІЇ?

Розрахунок освітньої субвенції на заробітну плату педагогів  залежить від середньої наповнюваності класів по закладах.

Середня наповнюваність класів становить 25,9, що на 0,3 менше минулого навчального року. За розрахунками, освітньої   субвенції  у розмірі 121,9 млн. грн. було б достатньо на заробітну плату педагогічних працівників. Але є причина: низька наповнюваність класів у деяких закладах (№№4, 5, 6, 11, 12, 14, 17), які формують дефіцит освітньої субвенції на заробітну плату педагогічним працівникам та унеможливлюють розвиток освітнього середовища  всіх  закладів загальної середньої освіти.  

Низька наповнюваність класів  у  закладах загальної середньої освіти, які розташовані на околиці міста, виправдана своїм розташуванням. Та ЗОШ І-ІІ ст. №№4, 12, що знаходяться у центрі міста, роками не вкладаються у розмір прорахованої для них освітньої субвенції.

У ЗОШ І-ІІ ступенів №4 — найменша наповнюваність класів (13,4), кількість понаднормових класів – 4. У  ЗОШ І-ІІ ступенів №12  наповнюваність класів також значно нижча від середнього показника по місту — 15,4. Кількість понаднормових класів на відповідну кількість учнів  у ЗОШ І-ІІ ступенів №12  – 3. У свою чергу, це пов’язано з іншим показником, який теж не на користь цих закладів: кількість учнів на одного педагога.  

У закладах  загальної середньої освіти Ніжинської ТГ 580 основних медпрацівників та 53 сумісники (на одного учителя — 11,3 учня).  По ЗОШ №4 — 18 працівників педагогічного персоналу та один сумісник навчають 121 учня (на одного учителя — 6,4 учня), ЗОШ №12 — 19 працівників педагогічного персоналу та один  сумісник навчають  123 учнів (на одного учителя — 6,2 учня) .

Перераховані вище чинники впливають на основний показник - вартість утримання одного учня. Під час оновлення даних інтерактивного аналітичного інструменту «дашборд»  Міністерства фінансів України за 2020 рік у закладах загальної середньої освіти середні витрати по Україні на підготовку одного учня становлять 24,7 тис. грн. (по містах - 20,5 тис. грн), по Ніжинській ТГ — 20 152 гривні.  

СЕРЕДНІЙ ОБСЯГ ВИДАТКІВ НА ОДНОГО УЧНЯ

Середній обсяг видатків на одного учня за 8 місяців  2021 року по місту складає 16 600 грн.; по ЗОШ № 4 становить уже 30 000 грн.; по ЗОШ № 1228 100 гривень. Цей показник на кінець року збільшиться через значне підвищення тарифів на комунальні послуги та придбання за кошти субвенції НУШ. Тому фінансування  ЗОШ №№ 4, 12 відбувається за рахунок коштів  «великих закладів», сума на одного учня в яких нижча, ніж середня по місту. Їх кошти «забирають» заклади із низькою наповнюваністю.

НІЖИНСЬКА ОСВІТА ПОТРЕБУЄ КОШТІВ

Але сучасне функціонування закладів освіти — це не тільки заробітна плата педагогів та кошти на захищені статті. Основне завдання – це надання якісних освітніх послуг, створення сучасного освітнього середовища, комфортних умов для  навчання учнів, у т. ч. і для дітей з особливими освітніми потребами. А на це потрібні кошти.

Слід  зазначити, що жоден  із закладів станом наразі не має сучасного обладнання навчальних предметних кабінетів для вивчення на профільному рівні. Ніжинський ліцей розташований в орендованому приміщенні, що унеможливлює створення навчальних кабінетів.

За наслідками інституційного аудиту, які пройшли ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 і гімназія №2, засновнику закладів загальної середньої освіти (Ніжинській міській раді) рекомендовано усунути виявлені недоліки щодо створення безпечного освітнього середовища. Виконання наданих рекомендацій теж  потребує коштів.

А ще — виконання приписів з пожежної безпеки (майже 53,0 млн. грн.), комп’ютеризація, постійні капітальні та поточні ремонти (приміщення закладів старі, не пристосовані), впровадження системи НАССР у харчоблоках, витрати на дотримання санітарно-гігієнічних умов, щорічні придбання предметів та матеріалів на утримання закладів. Все це потребує збільшення кошторису освітньої галузі на десятки мільйонів.

Тому потрібне вольове рішення депутатів…

У ЦЕНТРІ УВАГИ — ДИТИНА

Виходячи з передбачених законодавством повноважень місцевих органів управ­ління освітою, можна визначити основні напрями їх діяльності, реалізація яких забезпечить належну якість освіти на відповідній території. А саме: органи міс­цевого самоврядування мають створити ефективну систему управління у сфе­рі освіти; забезпечити доступність освіти та сформувати мережу, яка відповідає запитам і потребам громади; створити умови для професійного розвитку педа­гогічних працівників; створити безпечне і здорове освітнє середовище у підпо­рядкованих закладах та установах освіти; створити в них інклюзивне освітнє сере­довище універсального дизайну та розумного пристосування; дбати про належне утримання та розвиток закладів й установ системи освіти на відповідній території; бути прозорими й відкритими у діяльності та співпрацювати з громадськістю.

Водночас, реалізуючи визначені законодавством повноваження, не варто забу­вати про дитину, адже саме задоволення потреб і запитів дітей, надання їм якіс­ної освіти повинно бути орієнтиром у діяльності та прийнятті рішень на місцях.

Завдяки тісній співпраці Ніжинської міської ради з освітянами проблеми даної галузі поступово вирішуються. Міський голова Олександр Кодола та ми, його команда, й надалі робитимемо все можливе, аби відбувалися зміни на краще.

Автор: журналіст сайту «УН» Валентина Савчук

Фото надано Ніжинською міською радою