За весь час проведення на сході України АТО (з березня 2014 року), за різними даними, загинуло/померло не менше 164 бійців з Чернігівщини.

Пам’ять про героїв зберігається на сайті Чернігівської ОДА в рубриці«Герої не вмирають» (щоправда, там зафіксовані бійці не тільки родом з Чернігівщини чи поховані в нашій області, а часом і ті, котрі проходили службу в чернігівських частинах). На всеукраїнському порталі «Книга пам’яті полеглих за Україну» є розділ «Загиблі громадяни України за місцем народження». За інформацією станом на 4 липня 2016 року, народжених на Чернігівщині полеглих бійців — 119.1419593269-4599_1

Чи не найповніші зведені дані на сайті інтернет-енциклопедії «Вікіпедія». Щоправда, шукати полеглих земляків треба у всеукраїнських списках. «Вікіпедія» нарахувала 164 полеглих героїв Чернігівщини, без урахування невпізнаних. Серед них — і бійці ЗСУ, і добровольчих батальйонів, і прикордонники, і поліція. У «Вікіпедії», окрім місця народження та загибелі, зазначають і причини смерті. Так, безпосередньо загиблих у боях на Сході — 126 бійців (не менше 19 упізнані за результатами ДНК). 38 померли з інших причин. 16 з них — у госпіталях через поранення, опіки. Причини та місце загибелі деяких бійців не відомі.

Чернігівець Олексій Коновалов (13 батальйон) загинув від удару струмом під час проведення електропроводки.

У п’ятьох наших земляків у зоні АТО не витримало серце. Уродженець Сосниці Богдан Назаренко помер через набряк головного мозку.

Довго тривали обговорення і навіть суди через причини смерті чернігівця з 41 батальйону Артема Рудника: самогубство чи ні. Врешті-решт, дружина через суд довела — Артем не самогубець. Попередню версію «самогубство» висунули і з приводу смерті розвідника 95 окремої аеромобільної бригади Олександра Мешка з Куликівки Городнянського району. Чоловіка знайшли з вогнепальним пораненням голови під Красногорівкою Донецької області. Родина в те, що Олександр застрелився сам, не вірить.

Причини загибелі бійця Першої танкової бригади Анатолія Потієнка з Придеснянського Коропського району також неоднозначні. За офіційною версією — загинув від кулі снайпера, за неофіційною — застрелений товаришем по службі. Подібна версія побутує і стосовно гибелі контрактника 72 бригади Сергія Хурдепи з Вишеньок Коропського району. Ніби між трьома військовослужбовцями виник конфлікт. Один з них розстріляв колег з автомата Калашникова.

Четверо бійців загинули/померли, перебуваючи у відпустці. Серед них боєць батальйону «Чернігів» Ілля Білоус, котрий, повертаючись додому із зони АТО, застрелився в автобусі.

Частина військовослужбовців померли уже після демобілізації. Так, боєць 80 Окремої аеромобільної бригади Володимир Пестуха з Бахмача загинув уже після повернення додому. Перебуваючи на Львівщині, він потрапив під електричку.

Найдовше боролися за життя чернігівець Роман Лось (батальйон «Чернігів») та менянин Олександр Ільчишин (41 батальйон). Перший отримав поранення, в Чернігівській обласній лікарні йому зробили операцію, але під час другої операції в Греції він упав у кому. Два роки в комі перебував і Олександр Ільчишин, котрий потрапив під обстріл і підірвався на міні. Вижити йому також не судилося.

Боєць 13 батальйону Роман Озимай з Козельця загинув під час побутової сварки удома — отримав удар ножем у груди.

Після повернення із зони АТО закінчилося життя і чернігівця Андрія Карпузова. У серпні він загинув від вибуху гранати в мікрорайоні Бобровиця у Чернігові. Версія слідства — необережне поводження з вибуховим пристроєм та самогубство.

Районні державні адміністрації області на своїх сайтах також ведуть облік загиблих земляків у рубриці «Герої не вмирають». Одні відповідально, інші — не дуже. Чи не найретельніше списки готують працівники Козелецької, Бобровицької, Городнянської та Менської РДА.

Не дуже опікуються обліком у Ніжинській РДА. На її сайті значиться п’ять загиблих, навіть не всі бійці ЗСУ, не кажучи вже про добровольчі військові формування. Можливо, це принципова позиція, зазначати тільки загиблих жителів району (без переліку полеглих ніжинців), та якось воно не те.

Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №38 (1585)