Післязавтра, 16 січня 2021 року, вступають в дію окремі норми закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», ратифікованого рішенням Верховної Ради 25 квітня 2019 року. Президент України підписав його 15 травня того ж року.

В цілому закон набув чинності 16 липня 2019 року, окремі статті — значно пізніше.

Положення, що починають діяти з 16 січня поточного року, торкнуться чи не кожного українця, адже стосуються сфери обслуговування: інформація про товар чи послугу, у тому числі й на інтернет-сайтах, має бути подана державною мовою. Українською ж має подаватися інформація на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо. Тобто усі виробники, а також виконавці та продавці зобов’язані надавати споживачам інформацію про свої товари, роботи чи послуги державною мовою. При цьому закон допускає використання окремих слів, скорочень, абревіатур та позначень англійською мовою та/або з використанням літер латинського та/або грецького алфавітів.

Також державною мовою «за замовчуванням» має вестися персональне обслуговування клієнтів (наприклад, відвідувачів закладів громадського харчування, туристичних фірм тощо). Але, разом з тим, передбачено, що на прохання клієнта воно може здійснюватися мовою, прийнятною для сторін. Відтак, якщо офіціант володіє тією мовою, що і клієнт, а клієнт висловить бажання спілкуватися нею, в офіціанта не буде законодавчих обмежень перейти на зручну клієнтові мову спілкування. До речі, це саме стосується і мови надання медичних послуг та обслуговування пасажирів на транспорті.

Державною ж мовою, а такою в Україні є українська, має бути подана вся інформація для загального ознайомлення (оголошення, покажчики, вивіски, вказівники тощо). Разом з тим, вона може дублюватися іншими мовами, у випадках, встановлених законодавством.

Стаття, яка стосується мови реклами, де чітко визначено, що мовою реклами є державна мова (винятки можливі лише для реклами у медіа, що видаються або здійснюють мовлення однією з мов Європейського Союзу), вступила в силу рік тому — 16 січня 2020 року.

Відслідковуватиме дотримання мовного законодавства Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови. Він також має право здійснювати позапланові заходи контролю щодо порушень мовного закону.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь на своїй сторінці у фейсбуці дає поради, як діяти, якщо ваше право на отримання інформації чи послуг державною мовою порушене:

  1. Спробувати владнати ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати вас державною мовою.
  2. У разі відмови працівника, звернутись до керівництва закладу або на «гарячу лінію» установи: торговельної мережі, АЗС, аптеки тощо.
  3. У разі відмови або не забезпечення надання інформації (послуг) державною мовою необхідно зафіксувати факт відмови (за допомогою аудіо- , відео, письмового підтвердження очевидців тощо) та дані суб'єкта господарювання (назву, місцезнаходження, контакти суб'єкта).
  4. Подати скаргу до Уповноваженого на поштову адресу 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронну скриньку skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити відповідну форму на сайті Уповноваженого https://mova-ombudsman.gov.ua/
  5. У скарзі обов’язково має бути зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання особи, викладено суть скарги, який саме суб'єкт/працівник суб'єкта, коли, за якою адресою, яким чином порушив право скаржника. Рекомендуємо також додати докази на підтвердження.

Письмова скарга повинна бути підписана заявником із зазначенням дати. В електронній скарзі також необхідно вказати електронну поштову адресу, на яку заявникові може бути надіслана відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування підпису під час надсилання електронного звернення не вимагається.

Скарги подаються Уповноваженому протягом шести місяців з дня виявлення заявником порушення.

— Хочу підкреслити, що ця норма закону – це не каральний захід, а, скоріше — попереджувальний, щоб право кожного громадянина України на отримання інформації та послуг державною мовою було по-справжньому захищене. Однак це не означає, що той, хто потребуватиме інформацію будь-якою іншою мовою, не отримає такої можливості. Ми — за кращі можливості в межах чинного законодавства, — наголосив уповноважений із захисту державної мови.

Департамент інформаційної діяльності та
комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації