Одним з нагальних питань, що гостро постали останнім часом перед ніжинською громадою, є проблема бродячих собак, котрі заполонили вулиці міста. Тварини-безхатченки наражають на небезпеку життя містян: щомісяця до медиків звертаються десятки покусаних ніжинців. Як же зарадити біді?

У 21 столітті жорстокі методи боротьби з вуличними собаками відходять у минуле. Європейський досвід показує, що цю проблему можна й потрібно вирішувати у гуманний сучасний спосіб. І ряд українських міст долучився до таких спроб урегулювати ситуацію.

Так, у Львові працює адаптаційний центр для тварин, створений за принципом дитбудинку на базі комунального підприємства «Лев». Кожен бажаючий може прийти до центру за чотирилапим другом. Спочатку доведеться розказати, чому хочеш взяти тварину, які умови можеш для неї створити, потім – озвучити побажання щодо породи, габаритів та характеру майбутнього друга. Потім працівники пропонують тварин (усі вони без винятку соціалізовані, стерилізовані та вакциновані), що підходять за вказаними критеріями. З майбутнім улюбленцем можна познайомитись, погуляти, щоб зрозуміти, чи підходите ви один одному. А у перші місяці доведеться звітувати перед працівниками центру, що тварина живе у належних умовах.

Луцькі волонтери з КП «Ласка» нещодавно провели підрахунок безпритульних собак за допомогою спеціального мобільного додатку. Механізм наступний: зареєструвавшись у додатку та увімкнувши GPS, треба було фотографувати кожну побачену безпритульну тварину та вносити дані про неї: стерилізація, стан, стать, порода і т.д. За кожним учасником підрахунку було закріплено власний сектор, який слід було ретельно обстежити та зібрати максимальну кількість інформації про тварин, яких слід взяти на облік.

Власне, КП «Ласка» займається також відловом, стерилізацією та утриманням бродячих тварин. Організація працює на громадських засадах, утримує собак та котів за рахунок пожертвувань та благодійних внесків від небайдужих.

Чернігівська організація «Зоошанс» теж не має державної фінансової підтримки, проте збирає кошти на добрі справи за допомогою пластикових боксів та банківського рахунку. На відміну від колег з попередніх рядків, зоошансівці не мають свого приміщення для утримання котів та собак, але займаються перетримкою їх у себе вдома. Тож можливості та умови – не головне . Якщо є мета та бажання, способи завжди знайдуться.

Народний депутат України Олександр Кодола вважає: ніжинцям варто переймати досвід міст, що успішно впоралися з цією проблемою. Для цього він пропонує зібрати за столом переговорів представників комунальних підприємств та громадських організацій з усіх куточків України, що допомагають безпритульним тваринам стати здоровими, безпечними та знайти новий дім. Спираючись на їх досвід та рекомендації, небайдужим містянам буде запропоновано проект створення підприємства, яке займатиметься стерилізацією, вакцинацією та соціалізацією вуличних тварин та пошуком для них люблячої родини.