Запорізькі чубаті, одеські турмани, бельгійські поштові, бухарські трубачі-барабанщики, очаківські, запорізькі чубаті, тульський монах, польські кримки- це відомі на весь світ породи голубів, яких за тисячоліття люди вивели більше 500. Назву новій породі дають за тим містом, де, власне, її і вивели. А тепер здогадайтеся, де була виведена порода голубів під назвою ніжинські? Звісно, в Ніжині.

Любителі пернатих — посланців миру, як у народі називають цю птаху, будують голуб’ятні та закохано дивляться у небо, в якому чути плескіт крил. Одним із таких є 47-річний ніжинець Олександр Колесник. Ще у дитячому віці він захопився птахами. Були у нього канарейки, щигли, згодом завів голубів, яких тримав на горищі. З часом хобі переросло в серйозне захоплення — птахи стали невід’ємною часткою його життя.

«Мій батько мав таке захоплення, нині синів долучаю до цієї благородної справи. Старший син Володимир допомагає, з п’ятого класу їздить зі мною по виставках, молодший Дмитро та донечка Марина теж люблять птахів», — розповідає Олександр.

Потрапивши до приватної голуб’ятні Олександра Колесника, не можна стримати подиву — наскільки ж дивовижно-прекрасними виявилися його пернаті мешканці!

Тут у своїх будиночках живе більше сотні голубів трьох порід: поштарі, будапешт, ніжинська, якій тут окрема шана.

Птахолюб зазначає: «Кожен свій рідний Ніжин прославляє по-різному. Ніжинські голуби — це порода, яку за переказами вивели приблизно на початку XIX століття в Ніжині. Після війни, у 1945 році, особень цієї породи залишилось мало, та втім у 70-х «ніжинців» почали відроджувати. Голуби цієї породи дуже красиві, мають чудові властивості польоту. Голубівники такий стиль польоту називають «тарілка» — зграя голубів піднімається в повітря, кожен голуб робить коло і далі летить в своєму напрямку. Літають вони досить високо, в небі можуть перебувати довго, далеко відходять від відстані дому, але потім швидко повертаються. Ніжинська порода рідкісна, тримають у нас в Ніжині та на Київщині, тому, аби «кров перебити», обмінюємось, шукаю, у кого можна купить чи обміняти . Вони відрізняються від інших характерним великим, щільним корпусом. Груди широкі, гордо підняті. Крила довгі, щільно прилягають до тіла, лежать аж на хвості. А ще під шийкою у них борідка, і чим вона більша тим птах цінніший».

«Свої знають домівку, а тих, яких виміняв чи завіз здалеку, потрібно привчати, підв’язувати крило, щоб обходили свою будку зверху, потім вони нікуди вже не підуть, звикають», — ділиться Олександр.

Щодо голубиної вірності, то, за словами чоловіка, спаровані птахи проживають разом до кінця свого життя. Роз’єднати їх може хіба що нещасний випадок, коли один із них гине. А взагалі  голуб може прожити більше 10 років.

Дружина Наталія підтримує чоловіка у його захопленні. Олександр не тільки голубів розводить, ще у нього є п’ять собак різної породи: алабай (середньоазіацька вівчарка), французький бульдог. Тримав фазанів, навіть павичів, нині в пташиній родині Олександра канарки, щиглі, чижі, свиріпінки.

А захоплення голубами — справа ще й не з дешевих. Птахам потрібно збалансовані корми та вітамінні добавки, ліки для профілактики. «Але не клопітно — якщо від душі», — наголошує Олександр.


Голова громадська організації Клуб голубоводів та птахівництва «Ніжинець» Микола Суденко та Олександр Колесник

олова громадська організації Клуб голубоводів та птахівництва «Ніжинець» Микола Суденко, який у цій справі з 2011 року, розповів, що громадська організація на даний час налічує 42 члени, серед яких птахівники-любителі не тільки з Ніжина, а й з Лосинівки, Мокошино, Борзни.

«Справа нині популярна, та, на жаль, мало молоді захоплюється нею. З метою популяризації робимо виставки, хочемо залучати юнь, аби ця благородна справа жила. На виставках обмінюємось птицею зі своїми однодумцями, переймаємо досвід догляду та розведення пернатих, інколи купуємо, продаємо новинки. Та не так продаємо, як обмінюємося. Щоб не було кровозмішування, потрібно поновлювати з різних виводків», — пояснює Микола Суденко.

Тетяна Марченко, Ніжин.City