На ранковому засіданні в четвер, 25 квітня, законопроект №5670-д в другому читанні та в цілому підтримали 278 народних депутатів.

Перед голосуванням на моніторах у ВР було показано відеоролик із закликами визначних громадських діячів, митців, літераторів підтримати закон №5670-д.

 “Мова – це перемога!” – вигукнув голова Ради Андрій Парубій після успішного голосування.

 Народні депутати заспівали Державний Гімн України.

 Ухвалення закону вітали президент 2005—2010 років Віктор Ющенко, почесний патріарх Філарет та українські військовослужбовці, запрошені до сесійної зали ВР в день голосування.

 - Це визначальна історична подія, яку чекали покоління українців. Адже у всіх визвольних змаганнях саме Мова і Воля були на знаменах борців за незалежність України, — наголосив співавтор закону народний депутат України Олександр Кодола.

- Робота, яку ми провели, щоб сьогодні прийняти цей закон була справді титанічною, нам довелося розглянути і внести понад 2 тисячі поправок. Цього дня чотири роки тому, саме в Чистий четвер, ми прийняли закон про декомунізацію. А сьогодні, також у Чистий четвер, ми ухвалили ще один ключовий закон для відновлення історичної справедливості, утвердження української ідентичності – це закон про українську мову як державну», — підкреслив народний депутат.

З сайту Верховної Ради України:

Законодавчим актом встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Згідно із Законом, «Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації.

Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави».

Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом і не може бути предметом регулювання підзаконних актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування.

Законом визначено статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

 Згідно із Законом, «Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України».

Цей Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України.

Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Завданнями цього Закону є:

1) захист державного статусу української мови;

2) утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування в Україні;

3) забезпечення функціонування державної мови як інструмента об’єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності і національної безпеки;

4) забезпечення застосування української мови як державної на всій території України у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, а також у міжнародному спілкуванні, під час здійснення посадовими та службовими особами представницьких функцій;

5) забезпечення розвитку української мови для зміцнення національної ідентичності, збереження національної культури, традицій, звичаїв, історичної пам’яті та забезпечення її подальшого функціонування як державотворчого чинника української нації;

6) підтримка української мови шляхом сприяння:

а) володінню українською мовою громадянами України;

б) розвитку української жестової мови як основного або одного з основних засобів спілкування жестомовних осіб. Статус, засади та порядок застосування української жестової мови визначаються законом;

в) застосуванню української мови відповідно до вимог українського правопису та інших стандартів державної мови;

г) вживанню замість іншомовних українських слів, словосполучень і термінів у разі, якщо в українській мові існують рівнозначні відповідники, та підвищенню рівня обізнаності громадян про них;

ґ) запобіганню вульгаризації української мови та змішування її з іншими мовами;

д) поширенню знань про українську мову та її роль у розвитку української та європейської культур;

е) популяризації діалектів і говірок української мови та їх збереженню;

є) вивченню української мови в Україні та за кордоном;

7) поширення української мови у світі та сприяння в задоволенні мовних потреб закордонних українців і громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за межами України.

Проект Закону зареєстровано за №5670-д.