У 2019 році Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя вперше здійсненив набір на спеціальність «Фармація. Промислова фармація», де готують майбутніх провізорів.

Фармація є однією із фундаментальних і давніх галузей медицини. Вона зазнає динамічного розвитку та втілює у собі найновітніші досягнення сучасної хімії та медицини. Впровадження інноваційних технології у фармацевтиці вже змінюють світ так само, як це зробив інтернет наприкінці 20 століття. Фармація на теренах України має глибоке історичне коріння, а Ніжин має до цього безпосереднє відношення. Саме в Ніжині лікар Михайло Лігда відкрив першу аптеку Лівобережжя в 1777 році. Відомо, що стати аптекарем у ті часи могла лише високоосвічена заможна людина зі значним практичним досвідом.

Редакція Ніжин.City поговорила з доктором фармацевтичних наук, професором кафедри хімії та фармації Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Анатолієм Демченко про те, чим обумовлений такий інтерес до фармації та яка роль відведена Україні.

— Чому саме фармацевтична галузь зазнає такого стрімкого розвитку у світі та в Україні зокрема?

— Фармацевтична галузь у розвинених країнах є лідером за інвестиціями у дослідженнях та розробках, що становлять приблизно 15% від обсягу продажів. Для порівняння: в розробку програмного забезпечення IT-компанії вкладають 10% від продажів. І Україна не є виключенням: майже усі українські фармвиробники сертифіковані за міжнародним стандартом.

— Що вас привело до Ніжина та Ніжинського університету?

— Ніжин — місто, яке входить до 7 Чудес України, місто з тисячолітньою історією, осередок освіти, науки та культури. Лише вдумайтесь — перша аптека Лівобережжя, один з найстаріших вузів України, видатні вчені та митці. У Ніжинському університеті я вже працюю понад 10 років. Це університет, який має давню історію та потужний науковий потенціал, зокрема з хімії. Саме тому глибокі традиції навчання та наукові школи заклали міцне підґрунтя для відкриття спеціальності «Фармація» у Ніжинській вищій школі. Це створює умови реалізувати себе не лише студентам, як майбутнім провізорам, а й викладачам та науковцям. Значну увагу цьому приділяє ректор університету Олександр Самойленко, який створює умови для реалізації намічених планів, наукових задумок, експериментальних досліджень.

— Ви добре відомий фахівець у галузі розробки лікарських препаратів не лише в Україні, про що свідчать понад 150 патентів та авторських свідоцтв у цій галузі. Яка перспектива створення нових вітчизняних ліків?

— Насправді фармація є дуже інтегрованою галуззю, бо над створенням сучасного лікарського засобу працює ціла низка науковців-однодумців.

Так, наприклад, на кафедрі хімії та фармації НДУ імені Миколи Гоголя, яку очолює доктор хімічних наук, професор Володимир Суховєєв, створено потужний колектив однодумців, а саме: доктор фармацевтичних наук, професор Юлія Федченкова, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Григорій Потебня, кандидати хімічних наук, доценти Олег Москаленко, Сергій Циганков та інші.

Протягом останніх років науковий колектив кафедри винайшов багато перспективних сполук, які захищені понад 40 патентами України. Серед них є речовини, що проявляють протиракові та противірусні властивості. Слід відмітити, що дослідження протипухлинної та противірусної активності проведели в Національному інституті раку (США) та в Інституті особливо небезпечних інфекцій (США). Зараз ми продовжуємо роботу в цьому напряму.

— Як вам вдається поєднувати наукову і викладацьку діяльність?

— Відокремити наукову діяльність від викладацької неможливо. Сучасний студент має володіти останніми досягненнями науки. Золоте правило викладачів нашої кафедри — залучення результатів власних досліджень у навчальний процес. Це дозволяє студентам опановувати новий матеріал з урахуванням останніх досягнень у галузі хімії та фармації.

— Якими якостями має володіти сучасний провізор?

— Провізор — високоосвічена людина. Саме це обумовлює широкий спектр професійних можливостей, що дозволяє самореалізуватися творчій особистості. Бути провізором — значить бути лідером лікарської справи та належати до інтелектуальної еліти країни.

— Які враження у вас від сучасних студентів?

— Наші студенти як майбутні провізори є цілеспрямованими та відповідальними, оскільки вони розуміють, що головне — це знання. Серед них багато випускників Ніжинського медичного коледжу, який заклав ґрунтовні знання з медичних дисциплін та практичної підготовки. Вони мають досвід практичної роботи і вміють вчитися.

— Зараз в нашій державі в багатьох університетах готують фармацевтів. У чому відмінність між випускником фармацевтом та випускником провізором?

— На це питання дам просту і конкретну відповідь: професія провізора — це вищі керівні посади (завідувач аптеки, клінічний провізор тощо), це більша заробітна платня. А фармацевт може займати лише первинні посади.

Чому так? Тому що різний рівень підготовки як теоретичної, так і практичної. Кваліфікація провізора вимагає проходження також інтернатури. Все це і обумовлює рівень професіоналізму та відповідну заробітну платню.На сьогоднішній день в Україні великий попит саме на провізора. Недаремно кажуть, що бути провізором — це значить бути лідером

Сучасна фармацевтична галузь надає молодим спеціалістам безліч можливостей. Це і декілька тисяч аптек, понад 100 підприємств виробництва лікарських засобів. Фахівці користуються попитом на підприємствах біотехнологічної та мікробіологічної галузей, в косметичній індустрії, економіко-маркетингових структурах, у сферах фармацевтичного бізнесу.

Леся Стрельнікова, студентка першого курсу скороченого терміну навчання

На сьогодні провізор — перспективна професія. Навіть у нас, в Ніжині, багато аптек, які потребують кваліфікованих кадрів. Я вже здобула одну вищу освіту, тож мала змогу вступити на скорочений термін навчання. Зручно, навчальний заклад поруч, висококваліфіковані викладачі, і не потрібно надовго залишати сім’ю.

Ярослава Топольська, студентка першого курсу

Провізор — одна з найпотрібніших і гуманних професій. Це підтверджується світовим досвідом. Це одна з найдревніших професій, яка зробила цивілізацію більш гуманною. Провізори завжди були в пошані як люди, які могли дати корисну пораду, допомогти подолати хворобу.

Автор:
Валерій Кичко Головний редактор Ніжин.City