Сьогодні, за ініціативою ООН, відзначається Міжнародний день зі зменшення небезпеки лих.

День був заснований Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 22 грудня 1989 року і його метою є підвищення рівня обізнаності суспільств щодо того, яких заходів потрібно вживати, щоб зменшити наслідки лих. Цього Дня ООН закликає людей ділитися накопиченими знаннями в царині зниження небезпеки лих.

Стихійне лихо – екстремальне явище природи катастрофічного характеру, що приводить до раптового порушення нормальної діяльності людей. Характерними рисами стихійного лиха є його непередбачливість і неможливість своєчасного попередження. За місцем локалізації стихійні лиха поділяють на: літосферні, гідросферні, атмосферні.

Від стихійних лих — ураганів, повеней, цунамі, землетрусів, смерчів, пожеж, виверження вулканів, посух, снігових лавин, зсувів ґрунту тощо, щороку страждають понад чверть мільярда людей.

Цього року Міжнародний день зі зменшення небезпеки лих присвячений управлінню. Як зазначають в ООН, ступінь належного управління ризиками стихійних лих можна виміряти з точки зору врятованих життів, зменшення кількості людей, які постраждали внаслідок катастрофи, та пом'якшення економічних втрат. Пандемія COVID-19 та кліматична надзвичайна ситуація показують, що нам потрібне чітке бачення, планування та компетентні установи, здатні діяти на основі наукових знань та в інтересах суспільства.

«...Были массовые задержания в период пиковых событий — ночь 9-10 августа, 11, 12 августа и последующие дни... И на сегодняшний день только по Минску к административной ответственности за весь этот период привлечено около 3 тыс. человек», — заявил прокурор города.

Кроме того, он заявил, что на сегодня в производстве органов предварительного следствия находится порядка 250 уголовных дел, связанных как с «участием в массовых беспорядках» (ст. 293 УК), так и сопутствующих (связанные с неповиновением, оказанием сопротивления работникам милиции, угрозой применения насилия в отношении работника милиции; связанные с остановкой движения общественного транспорта). «Установлено 275 лиц, которые причастны к совершению этих преступлений», — добавил Лаврухин.

Как сообщал Укринформ, Беларуси продолжаются протесты против фальсификации результатов президентских выборов 9 августа, на которых, по официальным данным, Александр Лукашенко, руководящий страной с 1994 года, набрал 80,1% голосов избирателей, оппозиционный кандидат Светлана Тихановская — 10,1%. Тихановская была вынуждена уехать в Литву.

Лукашенко, легитимность которого как президента Беларуси не признают страны ЕС и Украина, 23 сентября «вступил» в должность на новый срок. Инаугурация впервые не была анонсирована заранее.

Силовые органы Беларуси продолжают применять насилие против демонстрантов и задерживают протестующих. С начала демонстраций, по данным оппозиции, были задержаны более 12 тыс. человек, несколько человек погибли.

Евросоюз не признал результаты президентских выборов в Беларуси и ввел персональные целевые санкции против белорусских чиновников, причастных к насилию и фальсификациям.

Джерело: ukrinform