Швеція та Фінляндія офіційно подали заявки на вступ до Північноатлантичного альянсу.

Посол Швеції в НАТО Аксель Вернхофф та його фінський колега Клаус Корхонен подали заявки на членство в НАТО, які підписали міністрии закордонних справ.

Про це повідомляється на сторінках країн Швеція-Фінляндія — НАТО.

Передача заявок відбулася у штаб-квартирі Альянсу у Брюсселі. Заявки отримав генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг.

«Історичний день! Сьогодні Швеція та Фінляндія подають листи, в яких висловлюють зацікавленість їхніх країн у подачі заявки», — йдеться на офіційних сторінкахв твітері «Швеція в НАТО» та «Фінляндія в НАТО».

Швеція, ще до російського вторгнення в Україну категорично не бачила себе в НАТО, але цього року кардинально змінила свої переконання. Заявку на вступ до Альянсу — урядовці там підписали напередодні. Назвали це найкращим кроком, який, із огляду на нинішню безпекову ситуацію, можна було зробити.

Історичне рішення Стокгольм синхронізував із Гельсінкі — як і планувалося. Фінляндія, яка на власному досвіді знає, що таке російська агресія — війна з сусідкою минулого століття коштувала їй десяти відсотків територій, — більше не переймається тим, щоби не дратувати Росію. На кону — безпека, тож фінський парламент підтримав вступ до НАТО. І заявку одразу ж — схвалили на вищому політичному рівні. Підкреслюючи: Росія сама штовхнула в обійми НАТО країни, що не планували ставати його частиною.

«Масштабний наступ Росії на Україну дав зрозуміти, що Росія знову готова використовувати свої збройні сили в сусідніх районах для досягнення своїх цілей. Сума цих факторів продемонструвала, що наше традиційне позиціонування було нестійким», — сказав Саулі Нііністьо президент Фінляндії.

Реакція Росії на можливе розширення НАТО, яке її так тривожило, — упродовж останніх тижнів змінювалася. Від традиційних словесних погроз — глава Роскосмосу говорив про ракетні удари по Швеції та Фінляндії — до показових порушень скандинавського повітряного простору літаками, на борту яких — ядерна зброя. Але врешті, схоже, з наближенням НАТО до своїх кордонів змирилися. Напередодні Путін заявив: загрози у  приєднанні до Альянсу Швеції та Фінляндії не бачить. Бо з ними, мовляв, проблем немає. На відміну від України, з якою в Москви територіальна суперечка щодо анексованого Криму, пояснив речник російського президента.

Сьогодні вранці — заявки на вступ отримали у штаб-квартири Альянсу. Утім, на шляху до НАТО — у Швеції й Фінляндії несподівано встала Туреччина. Реджеп Ердоган проти їхнього приєднання, бо свого часу вони запроваджували проти Анкари санкції. Й відмовлялися екстрадувати тих, кого Туреччина вважає терористами. Водночас із Анкари звучать натяки на готовність домовлятися. І цю ж готовність підтвердили у США. Ясно одне: попереду — довгий дипломатичний шлях, і, якщо всі пройдуть його успішно — приблизно за рік у НАТО буде вже 32-а союзники. А в України — розуміння, що процес приєднанння може бути безпрецедетно швидким. Аби була на те — політична воля. 

ТСН