Яких змін, вдосконалень та доповнень потребує бути Цивільний кодекс України обговорили учасники другого дня Всеукраїнського форуму «Україна 30. Розвиток правосуддя».

Доктор юридичних наук, професор, заступник керівника робочої групи з питань рекодифікації Цивільного кодексу Олексій Кот зазначив, що підготовка проєкту Цивільного кодексу України, розпочата 25 років тому, зараз виходить у свою кульмінаційну стадію.

— Сьогодні ми можемо забезпечити належне приватноправове застосування на рівні нашого законодавства, не вступаючи в конфлікт ні з ким, за винятком наших колег-господарників. Світова спільнота підтримує нас, оскільки Цивільний кодекс є кодексом приватного права, який охоплює всі без винятку відносини, — заявив Олексій Кот.

За словами доктора юридичних наук, професора, члена робочої групи з питань рекодифікації Цивільного кодексу Романа Майданика, ідеологічним дороговказом для вдосконалення чинного Цивільного кодексу є сучасні, глобальні напрями розвитку правових систем у світі.

— Глобалізація у сфері права, економіки призводить до необхідності вирішення питання щодо поєднання властивим європейським цінностям та принципам здатності пристосовуватися до сучасних потреб. За таких умов, основний підхід, якого ми маємо дотримуватися, полягає в тому, що для того, щоб Україна стала квітучою нацією з розвинутою економікою і верховенством права, необхідно застосовувати гнучкі, юридично безпечні правові конструкції, які здатні конкурувати з найкращими аналогами у світі, — заявив Роман Майданик.

Усі книги чинного Цивільного кодексу потребують системних змін. Суттєві структурні новації пропонують провадити, зважаючи на структуру проєктів ЦК 1966—2001 років, які включають книги «сімейне право» та «міжнародне приватне право. Про це заявив доктор юридичних наук, професор, координатор робочої групи з питань рекодифікації Цивільного кодексу Анатолій Довгерт. За його словами спрямованість змін можна визначити як подальшу європеїзацію приватного права країни.

— Якщо ж виходити з двох груп приватних відносин – майнові та особисті немайнові відносини, то спрямованість удосконалення правового регулювання майнових відносин полягає у наданні бізнесу сучасного правового підґрунтя, немайнових – у глибшому проникненні у різноманітні грані прав людини, що забезпечують її природне існування та соціальне буття, — зазначив Довгерт.

Керівник робочої групи з питань рекодифікації Цивільного кодексу Олексій Кот  зазначив, що Цивільний кодекс охоплює абсолютно всі сфери приватного правового регулювання. Це стосується і відносин між фізичними особами, і відносин, в яких беруть активну участь підприємці, держава та відповідні державні утворення.

Заступник голови Комісії з питань правової реформи, голова делегації України в Групі держав Ради Європи проти корупції (GRECO) Михайло Буроменський  розповів про один із напрямків роботи над оновленням Цивільного кодексу України.

— Перше питання подальшої роботи над Цивільним кодексом — системність внесення змін до законодавства, яка має відбутися повною мірою. Одним із напрямків, з яким буде працювати Комісія, є питання, пов’язані із внесенням змін до розділу другого Конституції України «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина». Важливо, щоб у цій частині узгодження відбулося максимально якісно та ефективно, — підкреслив Буроменський. І додав, що певні зміни будуть, адже ті напрацювання, які має Комісія сьогодні, а саме група, що займається змінами до Конституції, деякою мірою адаптують цей розділ для максимальної гармонізації із законодавством ЄС. Саме цим займається група з реформи приватного права, намагаючись максимально наблизити нас до стандартів європейського правового простору.