Субота. Місто прокидається, оживає. Хтось поспішає на базар, а інші вже повертаються з пакунками. В цей час біля старого корпусу університету імені М. Гоголя метушаться організатори. Закінчуються останні приготування до фестивалю публічної історії та історичної реконструкції “Ніжин: жива історія”.

Для Ніжина такий захід перший. На ньому поєднані різні майстер-класи: ліплять горщики на гончарному крузі, пробують писати листа пером, стріляють з лука. Охочі могли приміряти рицарські кольчугу та шолом. Цього дня свої двері відчинили картинна галерея та музей Homo sovieticus. На вечір заплановані лекції, громадські обговорення та вечірня екскурсія містом.

Хто знає що любив пити Микола Гоголь 200 років тому? Наші історики, виявляється, дізнались і про це й пригощають ним гостей фестивалю. Як можна здогататися це був квас. Ідея пригостити гостей фестивалю напоєм виникла у Юлії Кузьменко, співавторки проекту. Вона читала спогади Василя Любича-Романовича, товариша Гоголя, і в них той розповідав як відомий письменник ходив на міський базар за грушевим квасом з терновими ягодами. А потім навчився варити його сам. Для гостей же, організатори приготували квас трьох видів — класичний, дюшес та з барбарисом.

“У межах цього проекту ми реалізуємо кілька заходів. Один із них, Фестиваль публічної історії та історичної реконструкції «Ніжин: жива історія», розпочався сьогодні". — говорить Юлія Кузьменко авторка і менеджерка проекту “Public open air university”.

«Наш “Public open air university” є проектом соціальної дії по подоланню наслідків пандемії. З усієї України було подано 136 заявок, 16 вибороло перемогу, в тому числі і наша. Він буде реалізований за підтримки проекту Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості, що співфінансується Європейським союзом та Британською радою в Україні» — розповіла Юлія. — “Всі заходи мають на меті ознайомити громаду з минулим міста, показати можливості сьогодення, сприяти розвитку стратегії міста”.

Сьогодні на фестиваль зареєструвалося близько сотні учасників. Були й ті, що зацікавилися заходом і долучалися до фестивалю протягом дня. Всі гості обирали собі різні локації, підходили на конкретну лекцію чи майстер-клас. “Це дозволяє зробити висновки, що на Фестиваль прийшли люди різної вікової категорії, інтересів та уподобань. Та й в умовах адаптивного карантину ми уникли скупчень людей, — підсумувала пані Юля.

Після Фестивалю, протягом серпня-жовтня заплановано провести два форум, воркшоп та круглий стіл.