У Європі є прислів'я: «Якщо на вулицях немає безпритульних тварин, то немає і безпритульних дітей». Та, окрім вдалого вислову, в світовій практиці існують і дієві методи боротьби з поширенням цього явища. На жаль, Україна не входить до переліку країн, де населення уже навчилося цивілізовано співіснувати з вуличними тваринами, а держава підтримувати такі заходи. Проте, в Ніжині з такими обставинами миритися не хочуть. Втомившись чекати давно обіцяного притулку для ніжинських чотирилапих безхатченок, люди беруть ініціативу в свої руки. 

Група місцевих зоозахисників звернулася до народного депутата України Олександра Кодоли з проханням посприяти у вирішенні питання безпритульних тварин на території Ніжина. Своє звернення вони підсилили сотнями підписів небайдужих містян. Усі вони не готові чекати, доки на вулицях залишаються зграї беззахисних та агресивних тварин.

Катерина Федоренко, одна з ініціаторок звернення, пояснює, що проблема безхатніх собак турбує громаду не один рік, але вони проти методів пов'язаних з жорстокістю до тварин. 

“Ми група мам, чиї діти навчаються у ЗОШ #9. У весняний та осінній періоди ми змушені по черзі водити своїх дітей до школи. Дорогою до навчального закладу зустрічаються зграї безпритульних собак. Часто вони агресивні.  Відпускати дитя саме — страшно. Нещодавно хтось спробував зменшити популяцію собак біля ЗОШ #14 на свій розсуд — просто отруївши тварин. Це було видовище зовсім неприємне. Ми проти такого. Але ж питання всерівно потрібно якось вирішувати. Тому ми звернулися до Олександра Кодоли і він нас підтримав.” — розповіла Катерина Федоренко.

Активісти уже зібрали більше 500 підписів небайдужих мешканців Ніжина і на цьому спинятися не збираються. Розповідають, що люди по місту групуються, дублюють звернення та збирають підписи. 

Олександр Кодола вважає: “Для сучасного європейського міста, яким я хочу бачити наш Ніжин, окрім благоустрою, є дуже важливим  гуманний цивілізований підхід до проблеми поводження з безпритульними тваринами. У всьому світі є поширеною практика створення притулків для таких тварин. Тому, коли до мене, як до депутата, звернулися місцеві активісти з проханням допомогти створити у місті такий притулок, я звісно погодився. Але дуже важливо, щоб у цей процес була залучена уся громада міста, а не лише небайдужі люди. Тому я звертаюся до Ніжинської міської ради підключитися до вирішення питання із притулком. А саме знайти місце для розміщення притулку  і виготовити проектно-кошторисну документацію на його будівництво. А я у свою чергу буду шукати можливості для залучення коштів на реалізацію проекту. Притулок для тварин необхідний місту, і над його будівництвом та облаштування ми повинні працювати усією громадою.”

Україна поки що пасе задніх у рейтингу цивілізованих країн, котрі можна назвати успішними в практиці контролю безпритульних тварин. За результатами дослідження Всесвітнього товариства захисту тварин (WSPA), Україна знаходиться в списку країн, в яких ситуація погіршується або є неконтрольованою. На ряду з такими країнами, як Азербайджан, Албанія, Вірменія та  Молдова, в Україні основною формою регулювання чисельності безпритульних собак є відстріл або інші форми вбивства. І в усіх цих країнах кількість безпритульних собак зростає.

Однак, в Європі існують і такі держави, де безпритульних собак не існує взагалі: Бельгія, Данія, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Швейцарія, Швеція (країни Північної Європи). 

В європейських країнах притулок — це можливість знайти тварині господаря, тому ефективністю притулку є кількість прилаштованих тварин. Про викинутих на вулицю тварин мови немає взагалі, адже чималий штраф за такі дії забезпечується правоохоронцями блискавично. 

До прикладу, у Німеччині притулки існують на пожертви і невелику дотацію

держави. Дозволено використовувати притулки як місце проходження шкільної та студентської практики.

Ніжину до подолання проблеми безхатніх тварин ще далеко. Нині тут не існує ні притулку, ні ефективних механізмів контролю популяції. Час від часу у місті проводять планову стерилізацію собак та котів, залучаючи приватні ветеринарні клініки на договірних умовах з міською адміністрацією. Після стерилізації таким тваринам потрібна перетримка і зрозуміло, що в рамках ветклініки забезпечити її в повному обсязі неможливо. 

Декілька років тому у Ніжині заговорили про створення муніципального притулку для тварин. На цю справу навіть передбачили кошти з міського бюджету. Але далі балачок справа не пішла — не знайшли підходяще місце для будівництва притулку. 

Та все ж місто ставить собі за мету подбати про вуличних тварин. У програмі “Стратегії розвитку Ніжинської громади до 2027 року” передбачено будівництво притулку для тварин. Передбачається визначення концепції притулку робочою групою, місця розташування та пошуку фінансового забезпечення. Орієнтовна вартість проекту – 5 млн. грн... Але про терміни реалізації проекту не відомо. 

Тобто, проблема давно окреслена і місцева влада про неї знає. Однак чогось завжди бракує. Тому, лише об'єднавши зусилля громади та влади можна добитись результату.

Автор: Вікторія Жежелева