Місто Переяслав-Хмельницький завжди відігравало важливу роль в житті України. З часів Київської Русі Переяславська земля була прикордонною стіною, що першою приймала на себе удар печенізьких та половецьких вершників, які несли смерть і руйнування. Чого тільки варті сумнозвісні угоди гетьманської родини Хмельницьких 1654 р. та 1659 р. з Московським царством, що вкладалися за переяславськими столами. Вічною є слава відважного переяславського воїнства, що не раз ставало на захист свого народу від  утисків ворогів.

Повідомляє сайт “Нежатин”

Не втрачає свого важливого значення Переяслав і у ХХІ столітті. Упродовж 3-5 липня 2019 р. Переяслав-Хмельницький став домівкою для проведення ІІ Всеукраїнського музейного форуму, що зібрав у себе представників зі всіх усюд різноманітної і багатогранної України. Обговорити та знайти вирішення низки проблем сучасної музейної справи зібралася вагома частина української інтелігенції: переяславські урядовці, поважні та авторитетні науковці, досвідчені музейники, авантюрні краєзнавці, перспективні студенти, креативні журналісти, громадські діячі та всі ті, кому небайдужий музей – скарбниця пам’яті, знань та вмінь минулих поколінь.

Активним учасником ІІ Всеукраїнського музейного форуму став Ніжинський краєзнавчий музей імені Івана Спаського. Тай кому, як не Ніжину, бути присутньому на такому дійстві?! Ніжин – місто-музей, місто-храмів, місце виникнення одного з найстаріших вузів України, першого храму в стилі українського козацького бароко, першої (й досі діючої) аптеки на Лівобережній Україні. Саме Ніжин приваблює сучасного туриста храмами, унікальним збереженим Грецьким кварталом і всесвітньовідомими музеями «Рідкісна книга» та «Поштова станція». Наукові співробітники Ніжинського краєзнавчого музею Брязкало Т.В., Діденко Т.О., Желєзко Р.А., Коваленко А.М. та Руденко Л.М., опираючись на довід своєї роботи, керуючись актуальними проблемами музеєзнавства та сучасними тенденціями розвитку музейної та туристичної сфери в Україні, представили на форумі ряд авторських статей та майстер-класів.

Актуальною і важливою на сучасному етапі туристичної й музейної роботи в Ніжині, та Україні в цілому, є представлена на форумі стаття Руденко Лілії Михайлівни, присвячена 25-літтю з часу створення у вересні 1993 р. музею «Поштова станція», що нині є найвідвідуванішим музеєм Ніжина. Науковий співробітник НКМ ім. Спаського Діденко Тетяна Олександрівна розповіла на форумі про досвід виставкової роботи в ніжинському музеї останніх років. Взаємодії школи і музею на сучасному етапі виховання нового покоління українства була присвячена доповідь Брязкало Тетяни Вікторівни. А виступ Коваленко Аліни Михайлівни стосувався основних проблем, що стоять на шляху розвитку музеїв сучасної України.

Зацікавленню дітей діяльністю музеїв та популяризації здобутків минулих поколінь був присвячений майстер-клас з історії письма, проведений Железко Романом в Переяславі для вихованців місцевих шкіл. Даний захід, що неодноразово проводився ніжинськими музейниками в своєму рідному місті у 2017—2018 рр., цього разу реалізувався на Переяславщині. Центральною темою майстер-класу стала історія письма в козацькому Ніжині XVII – XVIII  століть. Переяславські дітлахи отримали можливість вперше в житті спробувати вивести чорнилом на папері кострубаті слова. Тай писали не звичною кульковою ручкою, а справжнім гусячим пером. Зразок заточування пера для письма був продемонстрований дітлахам прямо від час майстер-класу. Перетворення пера на «ручку» в дитячій уяві, що базується на комп’ютерному повсякденні, було схоже на справжнє диво, якого не побачиш щодня. Іншим дивом-несподіванкою стали чорнильниці-невиливайки (при падінні на бік чорнило не виливалося на стіл).

Дитячі листи були різні, але відбивали справжні інтереси і щоденні переживання малих українців ХХІ століття. Дехто писав англійською мовою імена улюблених герої комп’ютерних ігор, дехто – освідчення в коханні, а одна найменша дівчинка, яка ще ходить до дитсадка, написала привітання мамі з Днем Народження. Дітлахи мали змогу не лише написати листа, а й скріпити його за допомогою сургучу та печатки. Кожен хотів спробувати власноруч поставити печатку. Й це теж стало певною магією для сучасних дітей, адже за лічені секунди гарячий рідкий сургуч під дією маленьких дитячих рук перетворювався на твердий матеріал. Сподіваємось, що хвилюючий і таємничий процес ламання сургучевої печатки на листі вдома разом з батьками, стане ще однією яскравою згадкою переяславських дітлахів про літо 2019 р. та їх досвід письма перами.

Разом з працівниками НКМ ім. І. Спаського м. Ніжин на ІІ Всеукраїнському музейному форумі представляв Зозуля Сергій Юрійович – відомий ніжинський краєзнавець, очільник Північно-Східного відділення Центру Пам´яткознавства НАН України. Доповідь Зозулі С. Ю. стосувалася проблем і перспектив створення меморіального музею Юрія Лисянського в м. Ніжині, що в майбутньому має стати новим популярним туристичним об’єктом древнього міста над Остром.

ІІ Всеукраїнський музейний форум тривав три дні. В перерві між секційними засіданнями музейники з інших міст мали змогу побувати в найпопулярніших музеях Переяслава. А їх, на хвильку, в місті аж 24.  Й ще планується відкриття нових. Центральний майдан Переяслава, де морозного січня 1654 р. Б. Хмельницький уклав з Московським царством Переяславську угоду; шабля цього славетного гетьмана; руїни давньоруських храмів, спалених ордами хана Батия у 1239 р.; неймовірний музей Т. Шевченка – це далеко неповний перелік музейної скарбниці Переяслава, що її змогли побачити ніжинські музейники. Найбільш відважні навіть мали змогу зіграти на музикальних інструментах в музеї кобзарства та загадати бажання, кинувши монетку в таємне місце музею археології Переяслава. Фінального дня форуму ніжинські музейники відвідали переяславський скансен, на території якого розміщуються зразки жител, храмів та предметів матеріальної культури Переяслава з часів первісної людини й до поч. ХХ століття.

ІІ Всеукраїнський музейний форум став місцем, де музейними зі всієї України отримали спробу найти шляхи вирішення низки проблем, що стоять на шляху збереження та популяризації пам’яток минулого. Форум не був би можливим без енергійності і наполегливості корифеїв музеєзнавства і пам’яткознавства Гріффена Леоніда Олександровича і Константинова Володимира Олександровича та Міської ради м. Переяслав-Хмельницький, зокрема заступниці мера Губенко Валентини Валеріївни, що люб’язно прийняла гостей і організувала проведення цього важливого заходу.