Фраза, яка викликала у мене завше злість і бажання правого прямого: «Не на часі!». Зараз вона бісить ще більше, адже завше знайдуться антоніни і авдотьї, сансаничі і пєтровічі, для яких нічого не буде на часі. Місто втратило кількасот жителів — їх закатували і розстріляли окупанти із Росії. Завжди знайдуться любительки Пушкіна і Толстого, які скажуть, що не на часі шось вирішувати із шовіністичною топонімікою.

Гарнюсінький Ніжин пережив кілька обстрілів, і ще точаться дискусії, чи треба у місті пам’ятник «міліціонерам, які 29 квітня 1921 року намагалися придушити бунт голодних селян». Поприбігали нащадки цих міліціонерів з криками «нє трож, там дєд мой лєжит». Зазвичай прибігають іще пихаті жіночки, які пишуть, що не на часі, і вапщє то наша історія.

Або ось іще свіжа історія із Білої Церкви — важливого міста Киівщини, потужного центру. Там нарешті знімають радянський танк і радянське опудало літака. І відбулись дискусії між пихатими бабиськами і українськими активістами та військовими. Військові, сім’ї загиблих героїв 72 бригади кажуть, що їм неприємно бачити цей радянський спадок. Та і вибачте, героїв звідси за останні 2,5 місяці загинуло там багато, що мають право. Синьо-жовтих стягів над цвинтарем уже немало. Плюс, це їм Київщина завдячує тим, що нині це вільна українська земля. І прибігли агресивні дами з російськими прізвищами: Типу, а шо це тут військові рішають. Обичниє горожанє протів.

Так от є така порада — мадами, якщо свого часу вас чи ваших батьків привезли сюди на ситі землі з російської глушини — українізуйтесь, поважайте цю суверенну державу! І головне, якщо самі тупі мавпи, до дайте шанс внукам вирости повноцінними українцями. А не малоросом на патичку.

Та ж сама фігня з РПЦ. Не знаю, що там роблять в храмах МП, але в багатьох покалічених війною регіонах теж перехід в ПЦУ «не на часі». І українізація не на часі. Дарма, що тамтешні ляді в рясах всеодно облизують портрети Кіріла. Кіріла, який благословив окупацію України.

Мені навіть розповіли історію, як один священник на Вінниччині як ні в чому не бувало радив на службі помолитися не лише за ЗСУ, а за…окупантів. Пікантності історії додає той факт, що два його сини нині воюють в лавах ЗСУ. Хороші воїни. Але взаємозв’язку між рашизмом у власній голові і, чому власні сини на фронті — він не бачить.

«Не на часі» — це ще історія про помилки 2014, які нині змивається нашими сльозами і кров’ю. Бачила в ТГ відео, де Аваков в інтерв’ю бабНаташі бідкався, що Сальдо треба було садити раніше. Егеж, скільки б життів херсонців зберегла вчасна посадка рашиста. Якби з зняття і менше брехні на всіх рівнях і індульгенції у вигляді «Нашого краю») Або іще мамкин гауляйтер Стремоусов. Людина нападала на конвої СБУ, робила сітку ФСБ, стріляла у людей — де ж було СБУ? Чи хтось няшку кришував. Мабуть, знову було не на часі розібратись за 8 років.

«Не на часі», про яке пишуть жіночі аватарки з короткими стрижками, «не на часі», про яке пишуть мужички з вусами «кунікоф-1980» — виливається у велику біду для тих, хто хоче жити тут і зараз. Просто жити. Жити так, щоб лишити після себе сад земний і вічний. Хто творець, а не личинка глиста.

Скільки людей в могили уже звело це «не на часі»? Тому прохання: якщо ви дитя комуністів, якщо вас привезли колись на роботу по направлєнію в Україну — закрийте пельку або українізуйтесь. Ваше вічне «не на часі», ваше голосування за гречку від жирного регіонала, ваше залипання на каналах Медведчука вилилось у трагедію для цілого покоління.

І я скажу одне. No time to die. Всьому іншому час.

Marina Daniluk-Yarmolaeva