На Ніжинщині провели в останню путь двох наших земляків — сержанта Заклюжного Євгенія Григоровича та старшого солдата Переверу Станіслава Олександровича, який ціною власного життя врятував побратимів та загинув у бою з загарбником на Донеччині!

Народився Заклюжний Євгеній 8 квітня 1979 року у селі Червоні Партизани Носівського району (нині — село Володькова Дівиця). У 1996 році він закінчив Червонопартизанську загальноосвітню школу, вступивши до Ніжинського педагогічного університету імені М. Гоголя. Після року навчання вирішив пов'язати своє життя з армією та долучитися до десантних військ, тож потрапив на службу у місто Болград Одеської області.

У 1999 році Євгеній брав безпосередню участь у миротворчій місії в Югославії, а у період з 2000—2002 років проходив військову службу за контрактом у Житомирі. З початком Революції Гідності та бойових дій на Сході України Євгеній знов повернувся до лав Збройних Сил України, аби зі зброєю в руках давати відсіч загарбнику.

У 2018-му році він вкотре підписав контракт зі Збройними Силами України. Після початку повномасштабного ворожого вторгнення по всій території України Євгеній не лишився осторонь та долучився навідником до 15-го окремого мотопіхотного батальйону.

14 травня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Попасна на Луганщині Заклюжний Євгеній отримав осколкові поранення. Нажаль, врятувати бійця не вдалося. Вдома на нього чекали батьки та брат...

Сьогодні вони разом з друзями та побратимами Євгенія провели його в останню путь, вшанувавши пам'ять Героя Сіверщини та України у рідному селі.

Народився Перевера Станіслав 2 травня 1974 року в селі Калинівка Ніжинського району. У 1989 році він отримав середню освіту у Великодорізькій гімназії, після чого вступив на навчання до Ніжинського професійно-технічного училища №35. У 1994—1995 роках пройшов строкову військову службу у лавах Збройних Сил України, після чого працював у різних підприємствах пов'язаних з будівництвом.

З початком Революції Гідності та бойових дій на Сході та Півдні України Станіслав повернувся на військову службу та долучився до 41-го батальону територіальної оборони «Чернігів-2», в складі якого був безпосереднім учасником антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях. У 2019—2020 роках Станіслав потрапив на службу до 13-го окремого мотопіхотного батальйону та неодноразово мав ротації в області проведення ООС.

Після двох років цивільного життя, дізнавшись про повномасштабне вороже вторгнення по всій території України, Станіслав не зміг лишитися осторонь. У перший же день він прийшов до місцевого територіального центру комплектування, аби долучитися до наших добровольців-земляків та зі зброєю в руках давати відсіч російським військам. За власним бажанням Захисник повернувся на службу до побратимів з 13-го окремого мотопіхотного батальйону на посаду стрільця-гранатометника та відправився на виконання бойових завдання з захисту територіальної цілісності та Незалежності нашої держави на Донеччину. 18 травня під час евакуації своїх побратимів поблизу населеного пункту Володимирівка на Донеччині Перевера Станіслав загинув, до останнього подиху даючи гідну відсіч ворожій орді. Вдома на нього чекали батьки, сестра, двоє братів, дружина та син... 27 травня вони разом з побратимами Станіслава востаннє попрощалися з Героєм Сіверщини та України, поховавши його на рідній землі в селі Хвилівка...

Керівництво та особовий склад Чернігівського обласного ТЦК та СП висловлюють свої щирі співчуття родинам загиблих Героїв! Пам‘ять про них назавжди залишиться у серцях кожного з нас!

Героям Слава! Царство Небесне і Вічний Спокій...

uezd.com.ua за матеріалами Чернігівський обласний ТЦК та СП