У Новгород-Сіверському районі група громадян створює селянські господарства, оселяючись поблизу кордону з Російською Федерацією. Вони орендують землю в селах Михальчина Слобода, Ясна Поляна та Городище. Цей рух триває вже кілька років, а цього літа поповнився новими учасниками. Ініціатори створення поселень підтримують тісні зв’язки з російським підприємцем і політиком Германом Стерліговим, який пропагує відновлення «Київської Русі», як він її розуміє. Втім, герої наступного сюжету кажуть, що в політику зовсім не втручаються; але відверто заявляють про свої своєрідні суспільні й релігійні погляди.

Подружжя Володимир та Ірина Дзюби називають свою справу (мовою оригіналу) «крестьянское хозяйство». Це господарство вони ведуть у майже зниклому селі Ясна Поляна Новгород-Сіверського району (центр сільради – село Михальчина Слобода): щойно оформили право власності вже на третій будинок у Ясній Поляні. В інтернет-ресурсах подружжя Дзюб пропагує натуральне господарство, наприклад, обробіток землі кінним плугом, ручне перемелювання зерна на борошно й випікання хліба. Поняття «крестьяне» вони використовують, пов’язуючи його з релігійними категоріями («християни»). Кажуть про бажання побудувати в Ясній Поляні  храм на місці колись зруйнованого. Але при цьому заявляють, що не підтримують жодну з існуючих церков.

Вони мешкають періодично в Києві й Сумській області, а більше року тому звернулися до Новгород-Сіверської районної влади й виявили бажання займатися тут сільським господарством. У тринадцятому році до Новгорода-Сіверського приїздив підтримати подружжя Дзюб як своїх однодумців Герман Стерлігов – російський підприємець і громадський активіст. Володимир та Ірина й зараз підтримують зв’язки зі Стерліговим, постійно беруть участь у ярмарках та інших заходах в його садибі в Московській області. Герман Стерлігов відомий як пропагандист ідеї об’єднання кількох держав у «Київську Русь».

Через такі погляди Стерлігова називають авантюристом у деяких російських інформаційних ресурсах. Володимир та Ірина Дзюби прямо кажуть про свої не тільки дружні, а й ділові зв’язки зі Стерліговим. Наприклад, за їх словами, кошти на розвиток господарства вдається заробити, працюючи в київському представництві  «модельного дому Альони Стерлігової»  – дружини Германа Стерлігова.

Наші співрозмовники кажуть, що селяни поза політикою, але не приховують своєї симпатії до ідеї «Київської Русі».

Представники місцевої влади підтримують селянські господарства не тільки Дзюб, а й їх однодумців, котрі оселилися в кількох селах району. Так, виконуючий обов’язки голови РДА та сільський голова Михальчиної Слободи позитивно оцінюють їх діяльність, хоча визнають, що дехто ставиться до селян-поселенців із пересторогою.

Подружжя Дзюб – це ініціатори «крестьянских хозяйств» у Новгород-Сіверському районі. Але тепер у них є й послідовники: у сусідньому з Ясною Поляною селі Городище живуть фактично три сім’ї – переселенці з Харківщини. У Михальчиній Слободі кілька днів тому з’явився ще один поселенець – Олег Бойко зі Сміли Черкаської області – з наміром займатися сільським господарством. Розпочав із розведення кіз. Каже, стомився від міського життя (досі працював на залізниці).

Бойко за рекомендацією зайняв хатину, в якій донедавна жив Роман Пимонов – переселенець із Луганська, котрий теж збирався займатися в Новгород-Сіверському районі селянським господарством, але в цьому році виїхав до Російської Федерації. Після Пимонова в садибі залишилися цікаві свідчення про погляди попереднього господаря: ось ці таблички «запрещон (!) бабам вход» і «пидорам входа нет» – зараз зняті, але раніше, очевидно, були розміщені над воротами.

Володимир Дзюба каже, що він сам свого часу запросив Романа Пимонова оселитися по сусідству – в покинутому селі Миколаївське, який навіть збиралися перейменувати в Пимонову Слободу. Але, каже, справа у Романа не пішла, тож йому й довелося виїхати.

Подружжя Дзюб має намір проводити в Ясній Поляні заходи, де збиратимуть своїх однодумців, і закликають приїздити й селитися вдовж кордону: тут, кажуть, краще забезпечується громадський порядок.

Ми ще не спілкувалися з кількома іншими поселенцями, але можемо зробити висновок, що мова йде про цілий рух, який, за їх словами, має численних послідовників у різних областях України та за її межами.