Нагадаємо! Вийшов черговий випуск «Календаря знаменних і пам’ятних дат міста Ніжина на 2020 рік », який випускає Ніжинська центральна міська бібліотека ім. М.В. Гоголя. Календар-щорічник є своєрідною енциклопедією життя міста, в якій подано не тільки перелік подій та ювілеїв, а й розширену інформацію про найважливіші з них, в т. ч. мало досліджені.

280 років тому народився Семен Юхимович Десницький (бл. 1740–1789), російський юрист, політичний мислитель. Уродженець Ніжина. Походив із ніжинських міщан.

Освіту здобув у семінарії Троїце-Сергієвої Лаври, Московському університеті (1759–1760) та в Університеті при Російській академії наук у Санкт-Петербурзі. У 1761–1767 рр. стажувався в університеті м. Глазго (Шотландія), де вивчав право та різні науки, слухав лекції з економічної теорії Адама Сміта. Доктор права (1767). Академік Санкт-Петербурзської Академії наук (1783).

Вважається першим російським професором у Московському університеті, «патріархом» (засновником) російської юриспруденції. Поклав початок історичній школі права у Росії. Перший в історії російського права запропонував підпорядкувати адміністрацію судовому контролю. У своїх працях засуджував кріпосне право, національний гніт, відстоював ґендерну рівноправність.

Вибрані праці: Слово о причинах смертных казней в делах криминальных. – М., 1770; Юридическое рассуждение о вещах священных и прочих. – М., 1772; Юридическое рассуждение о начале и происхождении супружества. – М., 1774; Юридическое рассуждение о разных понятиях, какие имеют народы о собственности. – М., 1781.125 років тому народився Яків Григорович Рубінов (1895–1938), військовик. Уродженець Ніжина.

Народився в сім’ї лісопромисловця. Учасник Першої світової війни та Громадянської війни. Комдив (1935). Начальник штабу Забайкальського військового округу (1935–1937). Нагороджений орденом Червоного Прапора. Заарештований (1937). Розстріляний (Чита, 1938). Реабілітований (1956).1 – 155 років тому народився Іван Іванович Семенов (1865–1924), педагог.

Професор НІФІ кн. Безбородька (1905–1920). Обіймав посаду інспектора інституту (з 1907 р.) та тривалий час (1912–1913, 1914–1916 рр.) за відсутності призначеного міністерством директора виконував його обов’язки.

Приват-доцент Московського уныверситета. Перекладач «Философских трактактов о старости и о дружбе» Ціцерона (М., 1893), «О природе вещей» Лукреція Кара (Ніжин, 1909). Автор праць з історії культури.

Вибрані праці: История культуры. – М., 1897; Иудеи и греко-римский мир во втором веке христиаской эры. – М., 1905; Отличительные черты классического мировозрения. – Нежин : типо-лит. наслед. В.К. Меленевского, 1905. – 15 с.4 (22 вересня за ст. ст.) – 220 років тому народився Іван Іванович Горбачевський (1800–1869), декабрист, мемуарист.

Уродженець Ніжина.

Один із ідеологів «Товариства об’єднаних слов’ян». Учасник повстання Чернігівського полку (3 січня 1825 р.). Засуджений на вічну каторгу і висланий до Сибіру. В 1855 р., після смерті російського імператора Миколи I, коли декабристи були амністовані, залишився вірним своїм ідеям і відмовився від амністії.

Декабрист М.О. Бестужев згадував про Горбачевського: «Дивовижно добра і чиста натура <…>, особистість високої моральної могутності, незважаючи на тихий характер». Серед творів, що збереглись — замітки та листи. «Записки» вперше опубліковані у 1882 році.5 – 210 років тому народився Іван Андрійович Максимович (1810–1889), юрист, археолог.

Професор кримінального та цивільного права у Ніжинському Фізико-математичному, згодом Юридичному ліцеях кн. Безбородька (1842–1869).

Магістр права. Член-кореспондент Королівського Копенгагенського Товариства північних антикварів.

Вибрані праці: Речь о развитии идеи преступления по смыслу памятников русского законодательства. – К., 1845; Речь об уголовных наказаниях в России. – К., 1853.13 (1 жовтня за ст. ст.) – 165 років тому народився Павло Олександрович Адріанов (Андріанов) (1855 – після 1929), філолог-латиніст.

Викладач римської словесності у НІФІ кн. Безбородька (1878–1890). Батько видатного літературознавця Варвари Павлівни Адріанової-Перетц (1888–1972).

Випускник Петербурзького історико-філологічного інституту (1876). Два роки навчався у Боннському і Берлінському університетах. Дійсний статський радник. Окружний інспектор Оренбурзького Навчального Округу (з 1890 р.). Під його редакцією видана «Римська історія від заснування міста» Тіта Лівія (Москва, 1892–1902). Нагороджений орденами Св. Станіслава 3 ступ. (1883), 2 ступ. (1894), 1 ступ. (1906), Св. Володимира 4 ступ. (1900), 3 ступ. (1906).

Похований у Кишиневі (Молдова). Праця: Несколько слов о государственной и литературной деятельности Цицерона. – К., 1880.13 (1 жовтня за ст. ст.) – 165 років тому народився Петро Андрійович Буштедт (1855–?), лікар-невропатолог, земський лікар.

Завідувач психіатричною лікарнею в Ніжині (1899–1923), медичним технікумом та акушерською школою (після 1917 р.). Відкрив у Ніжині приватну жіночу фельдшерсько-акушерську школу (1907). Працював у Ніжині лікарем робітничої поліклініки (з 1923 р.); викладачем у НІНО (1923–1929). Помер у Ніжині.

Випускник Санкт-Петербурзької військово-медичної академії (1881). Досліджував проблеми невропатології та психіатрії. Організатор медичної освіти в Україні. Батько доктора технічних наук Петра Петровича Буштедта (1902–1955).13 (1 жовтня за ст. ст.) – 135 років тому народився Роман Михайлович Волков (1885–1959), літературознавець, фольклорист, мистецтвознавець.

Випускник НІФІ кн. Безбородька (1912). Студентська праця «Народна драма „Царь Максиміліан“» (1912) дістала високу оцінку фахівців і була видана окремою книжкою у Варшаві.

Професор Одеського, Львівського, Чернівецького університетів. Перший ректор Одеського ІНО (1920–1945). Голова етнографічно-діалектологічної секції Одеської комісії краєзнавства при Всеукраїнській академії наук (квітень 1924 – грудень 1925). Як керівник цієї секції працював над організацією музею Степової України. Вів семінари з матеріальної етнографії, фольклору, українознавства, зі стилістики казок, билин та дум, а також з ткацтва і писанкарства на Чернігівщині. Досліджував народну драму, казки, билини, вивчав українсько-російсько-польські літературні зв’язки.

Вийшло кілька видань під його редакцією: «Буковина в піснях» (Чц., 1957), «Проблема перевода и межславянских литературных взаимосвязей» (Чц., 1958), «Леся Українка» (Л., 1946), підготував «Збірник старин і новин народної оповідачки А.М. Суховертової». В Україні проводяться Волковські читання, присвячені дослідженням у галузі літературознавства та фольклористики.

Нагороджений орденом Леніна, медалями «За трудову доблесть», «За доблесну працю у Великій Вітчизняній войні 1941–1945 рр.».

Вибрані праці: Сказка. Разыскания по сюжетосложению народной сказки. Т. 1. Сказка великорусская, украинская и белорусская. – Одеса, 1924; К проблеме варианта в изучении былин // Русский фольклор : материалы и исследования. Т. 2. – М.; Л., 1957.15 – 120 років тому народився Борис Соломонович Аронсон (Борех-Бер Аронсон, англ. Boris Aronson) (1900–1980), художник, сценограф, художній критик.

Уродженець Ніжина. Походить з родини Соломона (Шломо) Аронсона, казеного рабина Ніжина (1897–1906), згодом головного рабина Києва, Тель-Авіву та Яффи.

Випускник Київського художнього училища (1916). У 1917 році брав активну участь в організації Київського музею сучасного мистецтва. На початку 20-х років засновує в Києві Музей єврейського мистецтва. Виїздить з СРСР у 1922 році. В Берліні навчався мистецтву гравюри у професора Германа Штрука. З кінця 1923 року – в США. Спочатку співпрацював з єврейськими театрами Нью-Йорку як художник сцени та художник-костюмер, згодом переключився на роботу з Бродвейськими театрами. Творив на Бродвеї 40 років, оформив понад 100 спектаклів. Шість разів був удостоєний престижної премії «Тоні» як найкращий художник сцени – першого разу в 1951 році – прем’єрна постановка «Татуйованої троянди» Теннессі Вільямса, 1967 – мюзикл «Кабаре» (театр «Бродхарст»), останній раз в 1976 – за мюзикл «Pacific Overtures». Також здійснював оперні постановки, переважно в Метрополітен-опері, та балетних спектаклів, зокрема, здійсненої Михайлом Баришніковим постановки балету Чайковського «Лускунчик» (1977).15 – 110 років тому народився Володимир Юлійович Нечай-Гумен (1910–1970), педагог, ветеран Другої світової війни.

Випускник НДПІ ім. М.В. Гоголя (1941). Учасник Ніжинської підпільної комсомольсько-молодіжної організації Якова Батюка (1941–1943). Виконуючий обов’язки начальника Ніжинського управління охорони здоров’я (серпень–грудень 1943 р.) Викладач НДПІ ім. М.В. Гоголя (1943–1969), декан заочного відділення (1948–1949). Викладач Ніжинського культосвітнього училища (1956–1969).17 – 50 років тому народився Сергій Петрович Баран (1970–2014), солдат Збройних Сил України. Уродженець с. Богданівка Ніжинського району. Випускник Ніжинського професійно-технічного училища за спеціальністю «механізатор».

Служив начальником складу матеріально-технічного забезпечення 13-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-1» (з листопада 2014 року – 13-й окремий мотопіхотний батальйон 1-ї танкової бригади 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ). 19 серпня 2014 року був тяжко поранений осколками під час обстрілу з РСЗВ «Град» у Луганській області. Помер 9 вересня 2014 року у Львівському військовому госпіталі. Похований в с. Богданівка Ніжинського району. Нагороджений орденом «За мужність» 3 ступ. (2015, посмертно).18 (6 жовтня за ст. ст.) – 150 років тому народився Володимир Васильович Різниченко (псевд. Гайд, Велентій) (1870–1932), вчений-геолог, географ, поет, художник-карикатурист.

Уродженець с. Валентіїв Ніжинського району. Після закінчення початкової школи навчався у Ніжинській гімназії (1891). Його ім’ям названа одна з вулиць Ніжина.

Дійсний член АН УРСР і НТШ у Львові. Академік ВАН (1929). Один із перших керівників Українського відділення Геологічного комітету. Очільник Українського відділення геологічного комітету (1927–1928). Директор Інституту геологічних наук (1930–1932). Ініціатор створення Канівського заповідника. Один із організаторів проведення в Україні геологічної зйомки.

Опублікував понад 70 наукових праць, присвячених переважно геологічній будові й тектоніці України та Середньої Азії. Описав понад 150 льодовиків Алтаю та Тянь-Шаню. Нагороджений золотою медаллю ім. М.М. Пржевальського.

Друкувався у літературних альманахах «Перша ластівка» (1905), «Розваги» (1905, 1908), «Терновий вінок» (1908) тощо. Карикатури у першому українському сатиричному журналі «Шершень» (1906) і газеті «Рада» (1909—1912).

Вибрані праці: Ледниковая группа Мус-тау. – СПб: тип. М.М. Стасюлевича, 1910; Очерк почв и расточительности северо-восточной части Зайсанского плоскогорья и общих природных условий края. – СПб: Т-во Р. Голике и А. Вильборг, 1911; Восточная Калба : Геол. и геогр. очерк части Устькаменогор. уезда Семипалат. обл. – Петроград: Экон. типо-лит., 1916; В горах и кручах района Каневской дислокации. – К., 1926.23 – 30 років тому відкрито (1990) Ніжинський навчально-виховний комплекс №16 «Престиж» (гімназія – загальноосвітня школа І ступеня – дошкільний навчальний заклад). Адреса: вул. 3-й мікрорайон, 11.

23 – 105 років тому народився Яків Матвійович Крутько (1915–2016), залізничник, учасник Другої світової війни.

Закінчив бібліотечний факультет Ніжинського культосвітнього училища. Навчався на фізкультурному факультеті НДПІ ім. М.В. Гоголя (1939–1941). Працював на залізничній станції «Ніжин».

Служив на Чорноморському флоті моряком-підводником на підводному човні «Щука». Закінчив курси у Боярській залізничній школі за спеціальністю «оглядач-ремонтник вагонів». Нагороджений двома орденами Вітчизняної війни, орденом Слави.25 – 75 років тому народився Іван Якимович Павленко (1945), хоровий диригент, знавець народного вокалу та теоретик етномузикознавства, громадський діяч.

Випускник Ніжинського культосвітнього училища (1967).

Професор (2000). Заслужений працівник культури. Постановник понад 100 концертних програм хорової музики, що мали великий успіх в Україні та за кордоном. Записав біля 1000 зразків фольклору від автентичних виконавців для використання в навчальному процесі. Автор понад 150 обробок українських народних пісень, 30 науково-методичних праць.

Вибрані праці: Художня культура та проблема підготовки професійних кадрів. – К., 1993; Про деякі тенденції і стереотипи у сучасному народнопісенному виконавстві. – К., 1995; До проблеми відродження народнопісенних традицій. – К., 2001; Народний романс і поетична творчість Шевченка. – К., 2002; Фольклоризм І. Кошиця у контексті світової духовної культури. – К., 2003; Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини : буття у просторі та часі. – Запоріжжя, 2006; Пісенна традиція села Лука. – К.: Либідь, 2009.25 (13 жовтня за ст. ст.) – 160 років тому народився Микола Семенович Самокиш (1860–1944), художник-баталіст, анімаліст, графік, громадський діяч.

Уродженець Ніжина.

Народився у сім’ї поштаря місцевої поштової станції. Закінчив Ніжинську двокласну міську школу (1868–1870), класичну гімназію при НІФІ кн.Безбородька. На фасаді будинку, де народився художник (нині музей «Поштова станція»), встановлена меморіальна дошка (1970, скульптор С. Кантура). Одна з вулиць міста названа на його честь.

Випускник Петербурзької Академії мистецтв (1885). Академік (1890). Дійсний член Імператорської Академії мистецтв (1913). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1937). Лауреат Державної премії СРСР (1941).

Разом із художником С. Васильківським створив альбоми «З української старовини» (1900) та «Мотиви українського орнаменту» (1912). Мистецька спадщина понад 11 тисяч живописних полотен, малюнків, графіки і офортів, які зберігаються в музеях України, РФ, у приватних колекціях (в т.ч. й закордонних).

Створив шедеври батального живопису «Козак на коні» (1889), «Запорожці біля корчми» (1917), «Похід запорожців на Крим» (1934), «Битва під Жовтими Водами в 1648 р.» (1930), «Абордаж турецької галери запорожцями» (1930), «Бій Івана Богуна з Чернецьким під Монастирищем в 1653 р.» (1931), «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким» (1934) та ін.

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1940).25 (13 жовтня за ст. ст.) – 140 років тому народилася Наталія Миколаївна Гіппіус (1880–1963), скульпторка.

Уродженка Ніжина. Молодша сестра видатної російської поетеси Зінаїди Гіппіус. Випускниця Петербурзької Академії мистецтв (1912). Учасниця виставок із 1907 року. Автор станкових та монументально-декоративних робіт. Під час Другої світової війни перебувала в нацистському концтаборі. Після війни працювала реставратором у художньому музеї міста Новгорода.28 (16 жовтня за ст. ст.) – 145 років тому народився Вітольд Павлович Клінкер (повне ім’я – Вітольд Вікентій Симон) (1875–1962), мовознавець, етнограф, історик, перекладач.

Екстраординарний професор кафедри грецької словесності НІФІ кн. Безбородька (1914–1916).

Поляк за національністю. Брав участь у створенні Польського наукового товариства в Києві. Академік Польської академії наук. Професор грецької філології (1917).

Наукові дослідження: грецький фольклор, етнологія, латинська література, історіографія. Перекладав з грецької і латинської мов, зокрема твори Гіппократа, Ксенофонта, Юліана Апостата.

Вибрані праці: Сказочные мотивы в «Истории» Геродота. – К., 1903; Петроний и его роман. – К., 1908; Животное в античном и современном суеверии. – К., 1911; Проблема происхождения аттической трагедии в свете новейших исследований. – К., 1918; Obrzędowość ludowa Bożego Narodzenia, jej początek i znaczenie pierwotne. – Poznań, 1926; Ze studjów nad liryką grecką. – Kraków, 1928; Wschodnio-europejskie rusałki i pokrewne postaci demonologii ludowej a tradycja grecko-rzymska. – Lublin, Kraków, 1949.30 (18 жовтня за ст. ст.) – 195 років тому народився Дмитро Іванович Безперчий (1825–1913), художник, графік, педагог.

Викладач малювання в Ніжинському Юридичному ліцеї кн. Безбородька (1846–1850). Акварель «Женці у полі» написав у Ніжині та задумав цикл акварелей «Сцени із Східного життя».

Випускник Петербурзької Академії мистецтв (1846). Учень Карла Брюллова. Вчитель С.І. Васильківського, Г.І. Семирадського, П.О. Левченка, М.С. Ткаченка, В.Є. Татліна, скульптора В.О. Беклемішева.

Кращі твори: «Автопортрет» (1846), «Сватання на Гончарівці», «Бандурист», «З поля».

У 1860—1890-х рр. працював у жанрі релігійного живопису, розписував храми в селах Слобідської України, Криму. Ілюстратор «Мертвих душ» Миколи Гоголя та ін. Основні роботи зберігаються в Харківському музеї образотворчого мистецтва.31 – 30 років тому відкрито (1990) у Ніжині пам’ятник графу Іллі Андрійовичу Безбородьку (1756–1815). Розташований на території НДУ ім. Миколи Гоголя.

Підготувала Любов Гусєва, провідний бібліограф міської ЦБС

Джерело: Ніжин Сіty