300_190_588e40e45e40dПорядок денний Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачає компонент зміцнення місцевого і регіонального самоврядування та децентралізацію влади.

Реформа місцевого самоврядування є однією з ключових, яка нерозривно пов’язана з іншими напрями реформ – зокрема, конституційної, адміністративної, медичної галузі.

Якщо питання змін до Конституції, будемо відверті, мало хвилює пересічних громадян, то, наприклад, питання надання адміністративних та медичних послуг є першочерговими.

Одним з компонентів медичної реформи є створення медичних госпітальних округів, що має ввести нову систему надання медичних послуг. Сьогодні жителі районних центрів та сіл неабияк схвильовані питанням, в яку лікарню вже в 2017 році їм треба буде звертатися за наданням вторинної спеціалізованої медичної допомоги.

Тому питання кількості медичних округів та центрів цих медичних округів залишається впродовж кількох місяців одним з найгарячіших на Чернігівщині.

 Реформування медичної галузі давно «перезріло». Згідно даних Національної стратегії реформування системи охорони здоров’я в Україні на період 2015 – 2020 років: Україна має один із найгірших показників серед систем охорони здоров’я в європейському регіоні. Так, Україна посідає друге місце в європейському регіоні за рівнем смертності, яка збільшилась на 12,7% у період із 1991 по 2012 рр., тоді як у Європейському Союзі цей показник знизився на 6,7%. Ці тривожні цифри теж підтверджують факт, що переважна більшість українців є незахищеними від факторів ризику, таких як куріння, надмірне вживання алкоголю, нездорове харчування, брак фізичної активності, забруднення тощо. Наприклад, більше половини дорослих чоловіків в Україні регулярно палять, тоді як у Західній Європі цей показник складає близько 25%.

Прикметно, що українці витрачають на охорону здоров’я значну частку свого доходу. У 2012 році загальні витрати на охорону здоров’я становили близько 7,6% від ВВП, що насправді стільки ж, або навіть більше, ніж у країнах, які приєдналися до ЄС після 2004 року, і вище, ніж у таких країнах як Польща, Румунія та Естонія, які забезпечують краще охоплення своїх громадян і отримують кращі результати у сфері охорони здоров’я.

Одним з оголошених завдань медичної реформи є саме підвищення ефективності використання коштів, які виділяються державою на цю сферу.

Із січня 2017 року в Україні стартував перший етап медичної реформи, який полягає в зміні фінансування первинної ланки медичної допомоги, повідомляє офіційний сайт МОЗ.

Перетворення, які відбуватимуться в галузі протягом року, будуть поетапними та запроваджуватимуться разом з інформуванням лікарської та пацієнтської спільноти.

Протягом першого півріччя медична галузь працюватиме в штатному режимі, а переважна більшість підготовчої роботи відбуватиметься на рівні МОЗ України, уряду, парламенту та регіональних управлінь охорони здоров’я, громад та медичних закладів. Зокрема, підготовка галузі до впровадження реформи в першому півріччі 2017 р. передбачає затвердження на рівні уряду складу та меж госпітальних округів.

Вимоги до створення госпітальних округів

Госпітальні округи, створення яких було ухвалене на урядовому засіданні 30 листопада 2016 року, формуватимуть за кількома принципами у межах областей.

Госпітальні округи створюються для того, щоб упорядкувати мережу закладів медичної допомоги – повідомляє МОЗ.

Для створення мережі госпітального округу визначається лікарня інтенсивного лікування, яка буде найбільш потужною в окрузі.

Решта лікарень будуть перепрофільовані таким чином, щоб там надавались послуги, що не потребують високотехнологічного обладнання.

Згідно з нормативними документами, до складу госпітального округу повинно входити не менше однієї багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування першого та/або другого рівня та інші заклади охорони здоров’я.

 Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування 1-го рівня має обслуговувати не менше 120 тис осіб, а 2-го рівня – не менше 200 тис осіб. Межі та склад госпітальних округів повинні визначатись таким чином, щоб їхні мешканці мали доступ до вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у межах свого госпітального округу.

Адміністративним центром госпітального округу визначається населений пункт, як правило місто, з населенням понад 40 тис осіб, в якому розміщена багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня. Зона обслуговування госпітального округу визначається своєчасністю доїзду до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, що не повинен перевищувати 60 хвилин, та бути еквівалентним радіусу зони обслуговування 60 км.

Згідно з постановою уряду, МОЗ повинно до 1 лютого 2017 року внести до Кабміну проект нормативно-правового акту щодо затвердження переліку та складу госпітальних округів.

 Реалії впровадження

Дискусія про те, скільки госпітальних округів має бути на Чернігівщині і де мають бути центри цих округів, триває вже більше півроку. В жовні 2016 року в Чернігівській обласній державній адміністрації презентували бачення створення п’яти госпітальних округів з центрами двох в Чернігові, в Ніжині, Прилуках та Корюківці.

Презентована концепція викликала хвилю протестів невдоволення серед керівників місцевого самоуправління та деяких народних депутатів-мажоритарників. Найбільше обурювались жителі північних районів, яким не зручно доїжджати в Корюківку. Ще одним лобістом створення додаткових госпітальних округів виступив народний депутат Валерій Давиденко, який лобіював для свого 208 виборчого кругу створення додаткових медичних округів. Нардеп разом з командою ініціював низку громадських слухань в райцентрах області, в яких голову Чернігівської обласної державної адміністрації Валерія Куліча переконували в необхідності збільшення кількості госпітальних кругів, зміну їх центрів та території.

Тож, в кінці грудня 2016 Чернігівська ОДА презентувала нову концепцію поділу області, згідно якої Чернігівщина отримала вже сім госпітальних округів з центрами в Чернігові, Корюківці, Мені, Бахмачі, Ніжині, Прилуках і Бобровиці.

Цю інформацію подали як перемогу, мовляв, збільшити кількість округів і підвищили доступність для мешканців. Але «радість» виявилася передчасною. Згідно затвердженого кабміном Порядку створення госпітальних округів пропозиції з регіонів маються відповідати низці критеріїв для визначення складу та меж таких округів. Затверджувати відповідність пропозицій обласних адміністрацій має Кабмін на своєму засіданні.

Так, в коментарі нашому виданню, провідний експерт з питань децентралізації Юрій Ганущак заявив, що пропозиції Чернігівської ОДА з проектом 7 госпітальних округів навряд чи знайдуть підтримку в Києві.

«Зрозумійте, це питання державне, область має запропонувати кількість та межі госпітальних округів, а держава приймає рішення. І коли Кабінет міністрів буде приймати рішення, то буде дивитися на відповідність Порядку формування госпітальних округів. Пропозиції надані Чернігівською областю (7 округів – ред.) однозначно не відповідають цьому Положенню», – каже Ганущак.

В розмові Юрій Ганущак зауважив, що позиція чотирьох госпітальних округів скоріше буде сприйнята в Києві.

Голова Чернігівської обласної державної адміністрації Валерій Куліч на сьогоднішній день також визнає, що оприлюднена концепція семи госпітальних округів не відповідає Прядку формування, але більше відповідає інтересам людей. Про це голова ОДА заявив в коментарі для нашого видання.

«Це наша прерогатива розробити систему госпітальних округів і подати на затвердження Міністерства охорони здоров’я і потім на Кабмін. Є, скажімо так, норми, згідно яких ці медичні округи мають формуватися. І їх кількість, і п’ять, і чотири, і сім – розглядається.

Сім – це з точки зору доступності медицини по відстані, по зручності доїзду. За методикою Кабміну підходить й 4 госпітальні округи – цього, вважають, буде достатньо. Але, оптимальний варіант визначаємо ми. Ми запропонували для обговорення 7 округів. А далі вже медична спільнота, перш за все, повинна обрати варіант, за якого це буде функціонувати краще і по логістиці, і по всьому решті» – каже голова ОДА.

За словам Куліча, госпітальні центри точно будуть в Чернігові, Ніжині і Прилуках. Щодо інших — сьогодні питання обговорюється.

Як приклад непростої дискусії довкола питання госпітальних округів голова ОДА наводить такі приклади:

«У Козелецькому районі відбулися громадські слухання і вони заперечують по приєднанню до Бобровицького госпітального центру. Вони хочуть бути зорієнтованими тільки до Чернігова, бо і траса  в Чернігові, в любому випадку, краще медичне забезпечення, ніж в Бобровиці.

Є й інші пропозиції. Я був в Коропському районі, там теж хочуть окремий округ, хочуть в Новогород-Сіверському окремий округ, хочуть в Талалаївці окремий округ, в інших районах. Всі хочуть, але питання, хто буде лікувати? «Ми хочемо» і зробити, щоб це була ефективна структура – це різні речі. Бо на сьогоднішній день у нас забезпечення лікарями по області у середньому 62%, а десь і на 50%. У нас на сьогоднішній день лікаря анестезіолога в області знайти проблема. Тому, головне дати якість лікування. Від того, що ми маємо кількість районних лікарень, які не надають ефективну медичну допомогу, точно ніхто не виграє. І стояти горою, аби любою ціною зберегти кількість ми точно не будемо»

 Як приклад роботи самої громади для забезпечення створення центру госпітального округу голова адміністрації наводить приклад Корюківки, де за рахунок місцевої фабрики не лише закупили додаткове обладнання для лікарні, але і придбали чотири квартири лікарям.

Новий голова об’єднаної Корюківської територіальної громади Ратан Ахмедов в свою чергу каже, що реформа медичної галузі в регіонах нарешті має вирішити проблему неефективного використання коштів в галузі.

«Ідея «гроші ходять за пацієнтом» по суті за кілька років сама вирішить питання якості. Лікарні і лікарі, які не надають послуги, відповідно не мають пацієнтів і не матимуть фінансування. В області є лікарні де реальна забезпеченість лікарями менше 20%, чи можна назвати це повноцінними лікарнями? Безумовно ні. Сьогодні вони виконують функцію центрів для людей поважного віку – люди з сіл приїздять в ці лікарні зимувати. А от, наприклад в Корюківську лікарню і на первинну і на вторинну ланку звертаються пацієнти з усієї півночі області. При цьому наша лікарня незалежно від цього отримує фінансування в розрахунку на одного жителя Корюківського району. Те ж саме і в решті регіонів країни. Поточного року перед країною стоїть завдання сформувати медичні округи і визначити їх центри. Це не означає закриття всіх районних лікарень так саме це не зробить з окремих лікарень «ізраїльських клінік». Це лише констатує вже доконаний факт – де є якість, а де її нема. Де є перспектива, а де вона вже втрачена. Нажаль сьогодні це питання політизують і як вже прийнято у нас влада нижчого рівня намагається перевести стрілки на владу вищого рівня.»

 Політизація питання створення округів дійсно має місце. Сьогодні політичні сили та окремі діячі побачивши свої власні перспективи в процесі децентралізації намагаються «приватизувати» окремі об’єднані територіальні громади і, відповідно , намагаються під ці громади «вибити» собі центри госпітальних округів.

Додамо, що за однією з концепцій децентралізації межі госпітальних округів мають стати межами майбутніх укрупнених районів (повітів). Цей фактор ще більше розігріває амбіції окремих політиків та не додає конструктиву в обговорення.

 Так чи інакше, область має до кінця січня 2017 року надати в Кабінет міністрів свої пропозиції щодо бачення кількості, меж та центрів госпітальних округів. Невдовзі від рішення Кабміну буде залежати подальша доля впровадження двох реформ – медичної та децентралізації.

 

(Приміщення районної лікарні в Корюківці)

Ця публікація  була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ЧОЦ «Ініціатива» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
Автор: Павло Пущенко для Чернігівщина: події і коментарі, фото Сергій Старченко та сайту Чернігів інфо.