Чи можуть рахунки за тепло бути меншими? Перші платіжки доводять, що реально жити у комфорті і платити менше.

До уваги громадян кілька варіантів економії сімейного бюджету під час опалювального сезону.

Урядова знижка на оплату комунальних послуг – субсидія.24.11.2016_держенергоефективність_2

Для більшості українських сімей – це суттєва економія родинного бюджету. Житлова субсидія дозволяє до 90% доходу сім'ї спрямувати на важливі потреби, а решту сплатити за спожите тепло, газ, електроенергію і воду.

Якщо хтось не встиг оформити субсидію до початку опалювального сезону, документи можна подати і в листопаді, і в грудні. Держава компенсує значну частину витрат сім’ї за сплачені у жовтні чи листопаді комунальні рахунки.

Якщо програма житлових субсидій на вас не поширюється, можна подати заяву до постачальника послуги централізованого опалення і сплачувати за тепло рівними частинами протягом року, без жодних комісій і переплат.

Енергомодернізоване ОСББ

Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) демонструють сьогодні чи не найяскравіші приклади скорочення споживання енергії та рахунків для мешканців. Їхні комунальні платіжки за тепло вдвічі менші, ніжоплата за такі ж квадратні метри у сусідніх не термомодернізованих будинках.

Ризикнувши, делеговані мешканцями керівники ОСББ взяли відповідальність на себе, скористалися урядовою програмою з енергозбереження, так званими «теплими кредитами», отримали підтримку місцевих програм енергоефективності та зуміли перетворити свої проблемні будинки на житло з комфортними умовами проживання та низькими платіжками за комунальні послуги.

Харків, ОСББ «Альма-Центр». При загальноміському тарифі 15 гривень за квадратний метр опалювальної площі мешканцям цього будинку два опалювальні тижні жовтня коштували всього 2,5 гривні за квадратний метр. Відповідно, за однокімнатну квартиру площею 40 квадратних метрівоплата рахунку за тепло – 100 гривень, за двокімнатну (50 квадратних метрів) – 125 гривень, трикімнатну (56 квадратних метрів – 140 гривень).

Львів, ОСББ «Берегиня». Мешканці цього енергомодернізованого будинку, без індивідуального теплового пункту з централізованим опаленням, за квадратний метр опалювальної площі у жовтні сплатили 6,45 гривні. Опалення двокімнатної квартири (50 квадратних метрів), відповідно, коштувало 322 гривні, трикімнатної (70,4 квадратних метра) – 454 гривні, чотирикімнатної (100 квадратних метрів)– 645 гривень. Львів’яни із сусідніх не утеплених будинків повинні сплатити удвічі більше – 11,12 гривні за квадратний метр опалювальної площі.

Луцьк, ОСББ «Біном». Тариф на опалення у жовтні для мешканців цього будинку становив 5,97 гривні за квадратний метр. Тож, мешканці однокімнатної квартири (30 квадратних метрів) у Луцьку отримали жовтневу платіжку за опалення на суму 179 гривень, двокімнатної (54 квадратні метри) – 322 гривні, трикімнатної (68 квадратних метрів) – 406 гривень. Сусіди, які не подбали про термомодернізацію житла, за цей же період за тепло повинні сплатити 16,97 гривні за квадратний метр.

Наведені приклади чітко показують, що ОСББ, яке провело комплексну термомодернізацію свого будинку: утеплило стіни, встановило індивідуальний тепловий пункт та погодні регулятори і, принаймні,загальнобудинковий тепловий лічильник, здатне значно (в рази) скоротити споживання тепла, а головне – вплинути на цифри в комунальних платіжках.

Загальнобудинковий тепловий лічильник

Тариф на теплову енергію (грн/Гкал) формується на основі реальних витрат на її виробництво, а от тариф на послуги з опалення у будинках без обліку (грн/кв.м). Так звана платіжка визначається виходячи з питомої опалювальної норми, що затверджують місцеві органи влади як усереднене значення у кожному місті.

Отже, якщо в будинку відсутні прилади обліку, то послуги мешканці сплачують за опалення згідно із затвердженими нормативами. Розрахунок таких нормативів формується на базі усередненого споживання у місті і не враховує стану будинків та енергоефективної поведінки їх мешканців. Тому платіжки за опалення однакових за площею квартир у будинках з лічильником та без нього в одному місті можуть відрізнятися в рази.

Якщо є хоча б загальнобудинковий лічильник, то платіжка за тепло формується виходячи з показників реального споживання тепла пропорційно площі квартири. Ще більшу економію можна отримати в разі встановлення будинкової системи регулювання – індивідуального теплового пункту.

Індивідуальний тепловий лічильник

Будинковий та квартирний лічильник обліку спожитого тепла, встановлені разом із системою регулювання та утепленням будинку, дають найбільший вплив на платіжку. Економія на оплаті за опалення може становити до 80% у разі, якщо будинок добре утеплений.

Перевага індивідуального теплового лічильника полягає в тому, що його встановлюють у квартирах разом із засобами регулювання, і споживач сплачує виключно за реально спожите ним тепло. Якщо в квартирі комфортна для проживання температура і немає потреби вмикати батареї на сильний режим, то, відповідно, рахунок за опалення буде невеликим. І навпаки: чим більше гріють батареї – тим більша платіжка.

Тому і виходить, що, до прикладу, трикімнатна квартира може отримати менший рахунок, ніж двокімнатна (в обох випадках квартирні теплові лічильники). Адже одні мешканці почуваються комфортно при +20, інші +26, але за свій додатковий комфорт сплачують вони самі, а не всі мешканці будинку. При цьому всі мешканці будинку рівно сплачують за опалення місць загального користування.

На жаль, будинків в Україні, де передбачено встановлення індивідуального теплового лічильника (однотрубна схема з горизонтальною розводкою), дуже мало – всього до 10%. Але якщо у вас є така нагода – скористайтеся нею і платіть рівно стільки, скільки спожили тепла.

Коментар голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергія Савчука.

Кожен енергоефективний захід має свій ефект. У приватному секторі після комплексної термомодернізації будинку (утеплення, заміни вікон, модернізації систем опалення і вентиляції) економія газу може перевищувати 50%. Це, відповідно,впливає і на рахунки за спожиту енергію.

Наведу кілька прикладів. Дрогобич, Львівська область. До утеплення будинку приватне домогосподарство споживало близько 400 кубометрів газу в місяць в опалювальний період, а після термомодернізації будинку – вже 250 кубометрів. Отже, економія блакитного палива склала 38%, відповідно, родина стала менше платити за спожитий газ. 

Кам’янець-Подільський, Хмельницька область. За період з грудня 2014-годо лютого 2015-го року власник приватного домогосподарства використовував 1300 кубометрівгазу на опалення свого будинку. Після проведення утеплення будинку обсяг споживання газу за аналогічний період 2015—2016 років скоротився на 46% і склав лише 700 кубометрів.

Вперше за роки незалежності питання енергоефективності та переходу на альтернативні джерела енергії охопили всю країну, все суспільство. Населення активно займається енергозбереженням, бізнес встановлює нові теплові потужності, які працюють на альтернативних видах палива, банки фінансують «зелені» проекти тощо. Все це говорить про те, що в країні формується нова культура виробництва та споживання енергії.

За матеріалами Департаменту інформації та комунікацій

з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України