«Сегодня, 9.06.16, произошел взрыв на полигоне в Черниговской области, пгт. Гончаровское, в 10.56. Через полминуты после этого глухого взрыва вышел сослуживец с осколком в голове и попросил о помощи. Все сослуживцы кинулись, как тогда казалось, на помощь. Картина, которая была дальше, останется у этих ребят перед глазами на всю жизнь...

300_190_5768d7ef64475Они пришли и увидели два порезанных тела. Сначала они даже не узнали, кто это. Все на момент замерли и не знали, что делать. Саша лежал с прошитой насквозь осколком головой, порезанным телом и пробитой ногой. А у Стаса срезало часть головы, порезало тело.

Ребят не спасти. Третий парень с осколком находится в черниговской больнице в тяжелом состоянии. Трое контужены, но им не оказана медпомощь, они в палатках.

Ребята просто разожгли костер, чтобы покушать доп. пай. Как это было всегда. Конечно, с разрешения старших по званию. Кстати, которые когда увидели это все, сказали «бл*ть, это ж теперь нам и саперам по шее дадут».

Таке повідомлення гуляє по Інтернету, зі сторінки на сторінку.

Двоє 20-річних загиблих бійців строкової служби — Олександр Корсун і Стас Кулакевич. Обидва з Харківщини. Третій, Андрій Петрович, — з Чернівецької області. Проходили службу у військовій частині Гуйви (Житомирщина). На Гончарівський полігон приїхали на навчання.

У четвер в обід під Чернігівською обласною лікарнею людно. Нервово розмовляють та бігають люди у формі. Будь-що коментувати відмовляються. Петрович, солдат, який вижив, — у реанімаційному відділенні.

— А двох уже нема, — зітхає Микола Колос, заступник головного лікаря обласної лікарні. — У них були травми, несумісні з життям.

У Гончарівському, на диво, тихо. Навіть кафе пустують. Черговий частини говорить, що на полігон з’їхалось багато начальства: ВСП, військовий прокурор. Поки коментувати щось рано.

Більшість місцевих на питання, що сталося, тільки знизують плечима.

— Сьогодні на полігоні мали бути наші артилеристи. Мій чоловік там, не лякайте, — гойдає дитячий візок молода жінка.

Інші — щось чули, та до пуття ніхто нічого не розказує.

— А як питаєш, що за біда, відповідають: «Тобі більше всіх треба?» — жаліється один з військових.

Існує декілька версій причин трагедії.

Перша — народна: розбирали снаряд, щоб здати мідь.

Друга — місцева: кинули гранату в багаття. У тому ж Гончарівському припускають, що солдати строкової служби розвели на полігоні вогонь. Задля забави кинули туди гранату. Стався вибух. Мовляв, таке не в дивину. Розповідають, як жінка просто на вулиці знайшла сумку з патронами.

— У нас це нормальне явище, понавозять усякого із зони АТО, потім кидають, — знизують плечима гончарівці. — Можуть і в багаття закинути.

Говорять, що двох тяжко поранених несли до карети «швидкої», щоб доправити в обласну лікарню, а третій ішов своїми ногами, його трохи тільки підтримували під руки.

Третя — від «знаючих»: розставляли мішені і підірвалися. Звідкись на полігоні взялася авіаційна ракета типу С-8. Ніби вона і вибухнула. Далі — розбереться слідство.

Четверта — офіційна: розпалили вогонь на полігоні. Її озвучила військова прокуратура Чернігівського гарнізону. Військовослужбовці, щоб підігріти воду та підсмажити хліб, розпалили поблизу місця встановлення макетів для стрільби вогнище. Унаслідок дії вибухової речовини невстановленого боєприпасу у місці вогнища стався вибух. Основна версія слідства — невиконання службовими особами військової частини В1688 своїх обов’язків при поводженні з боєприпасами, а саме непроведения очищення території полігону з ЗО травня 2016 року по даний час, непроведения пошуку, позначення та подальшого знищення боєприпасів, які не вибухнули, що спричинило детонування та вибух.

Нині Андрія Петровича перевели до Головного військового клінічного госпіталю у столицю. Стан тяжкий (відкрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку). Хлопець притомний.

Олександра Корсуна та Стаса Кулакевича поховали на Харківщині. Сашко три тижні не дожив до свого 21-річчя, а Стас не встиг одружитися. Планував одразу по закінченні служби. Чотири місяці тому у нього народилася донечка.

Військовою прокуратурою Чернігівського гарнізону зареєстроване кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 414 Кримінального кодексу України («Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення»). Передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 12 років.

На даний час призначено низку криміналістичних та судово-медичних експертиз, тривають допити свідків, вилучаються та досліджуються документи.

Розслідування покаже, яка з версій правильна. Якщо будуть справді розслідувати, а не замітати сліди.
Автор: Вікторія Товстоног, Аліна Сіренко, тижневик «Вісник Ч» №24 (1571), gorod.cn.ua