На Чернігівщині функціонують близько 20 професійно-технічних учбових закладів та університетів, які мають майже однакову навчальну базу. Мало того, що випускників в області дуже багато, так вони ще й отримують «застарілу» спеціальність, після опановування якої можуть лише сісти на лаву запасних, бо роботи їм не знайти.

Про ці та багато інших проблем йшла мова на бізнес-форумі «Освіта – сучасний бізнес: стратегічне партнерство», що відбувся в стінах Чернігівського національного технологічного університету.

Мета проведення заходу – активізація співпраці між університетом і представниками бізнесу різних напрямів діяльності, розвиток партнерської мережі підготовки нової генерації молодих фахівців-випускників Чернігівського національного технологічного університету, визначення і врахування в підготовці здобувачів вищої освіти сучасних трендів у бізнесі та тих викликів, що сьогодні постають перед вищою школою, і, як наслідок, зумовлюють нові вимоги до підготовки конкурентноспроможних фахівців. Захід проводиться безпосередньо за сприянням Міністерства молоді та спорту України та Всеукраїнської молодіжної громадської організація «Молодіжний центр працевлаштування».

Близько чотирьох годин роботодавці та представники навчального закладу обговорювали проблеми, які зустрічає на своєму шляху випускник.

????????????????????????????????????

Шукаю ЗАРПЛАТОдавця, РОБОТОдавця не пропонувати

На форумі досвідом поділилася і представниця Чернігівського обласного об'єднання організацій роботодавців «Сіверщина» Людмила Білоока. Вона повідомила, що в сукупності об’єднання найняло на роботу близько 5% працюючого населення області.

Змінюється світ – змінюється бізнес, тож випускникам не завжди вистачає компетенції, бо вони навчаються за старими програмами. Роботодавець вимагає не диплом, а знання. Нині в Чернігівській області чверть людей віком 15–25 років не мають роботи. Ще 12% безробітних серед осіб до 29 років. Це жахлива статистика, однак на деякі спеціальності знайти фахівця неможливо. Головні проблема – не відсутність досвіду та специфічних знань, а відсутність практичного досвіду, який бажано отримувати у виші. Плюс завищені вимоги самих випускників. Не дарма в інтернеті пишуть: «Шукаю зарплатодавця, роботодавця не пропонувати», – підкреслила вона.

За словами Людмили Білоокої, на Чернігівщині є роботодавці, які згодні платити 8–10 тисяч гривень своїм працівникам, але вони місяцями не можуть знайти фахівця. Річ у тім, що спеціалісти часто дивляться в бік інших держав та їдуть заробляти на кусень хліба «за бугор».

Ті, хто залишається, не можуть задовольнити потреби роботодавця або своїми навичками, або нереальними очікуваннями щодо зарплат і неготовністю вчитися. Водночас роботодавець очікує, що до нього на роботу прийде компетентна людина, яка працюватиме так, щоб його компанія була конкурентоспроможною.

80% випускників не працюють за спеціальністю, бо вона їм не подобається

????????????????????????????????????

Близько 80% випускників – це величезні дармові ресурсні витрати (фінансові, людські, часові). Це тому, що в 16 років, коли школяр обирає майбутню спеціальність, 80% його уявлень хибні. Тому пропоную зобов’язати абітурієнтів, які вступають, як мінімум, на бюджетне навчання, приносити довідку про психологічну готовність до тієї чи іншої спеціальності, – запропонував на бізнес-форумі очільник громадської спілки «Совість» Володимир Демиденко.

Його слова одразу ж прокоментував ректор університету Сергій Шкарлет.

Не подумайте, що я вам заперечую, але сьогодні абітурієнт віддалений від вишу. Наш потенційний студент подає документи через інтернет. Утім, ви праві, такі програми необхідні. Тому ми іноді приходимо в школи та спілкуємося з випускниками. На державному рівні, на жаль, це не підтримується, – сказав він.

Демиденко також запропонував адаптувати структуру університету під наявне в місті виробництво та вимоги суспільства, які нині університет не задовольняє. Для цього потрібно врахувати не лише вимоги міністерств, що знаходяться десь там, у столиці, а й вимоги місцевих роботодавців та включити їх у формування навчальної програми.

Обурився представник «Совісті» й через те, що з університетів почала зникати така форма навчання як лекції.

Я закінчив університет ще в 1979 році. Наші професори читали лекції на основі закордонних журналів. І я до сьогодні все це пам’ятаю. І всі ці технології сьогодні працюють. Я переконаний, що навіть за допомогою інтернету та знання мов студент не зможе стати фахівцем, бо йому важко зорієнтуватися між фейковою та правдивою інформацією, – підкреслив Володимир Демиденко.

????????????????????????????????????

Загалом на форумі були презентовані здобутки різноманітних компаній, які сьогодні співпрацюють із технологічним університетом. Деякі із них отримали подяки від ректора університету, під час вручення яких Сергій Шкарлет розповідав, яких успіхів вони досягли разом.

Передбачається, що всі доречні думки, які пролунали на форумі, будуть впорядковані та взяті за основу для подальшої співпраці бізнесу та освіти.

Автор: Юлія КОВТУН

Джерело: cntime.cn.ua