Не дивлячись на те, що археологія є всього лише однією з історичних дисциплін, яка вивчає наше минуле за численними артефактами, які отримані у тому числі і в ході проведених розкопок, різноманітних експертиз та досліджень, ми завжди підкреслюємо якийсь романтизм професії археолога. І це не дивно.

Саме археологи відкривають нам повний різноманітності і яскравий світ наших далеких і близьких предків, світ, який лежить в основі нашої з вами сучасності.

День археолога, що відзначається за вже сформованою народною традицією 15-го серпня, давно заслуговував офіційного визнання, проте на відміну від інших професійних свят, наприклад в Росії, це ще не підтримується на законодавчому рівні. Україна в цьому плані випередила своїх російських колег і професійне свято археологів — День археолога 6-го серпня 2008-го року був закріплений відповідним Указом Президента України за номером 694/2008 і відзначається щорічно 15-го серпня.

Про дату і походження цього цікавого професійного свята, як і водиться в археологів, ходить багато легенд. Ну, професія зобов’язує. Хтось говорить про те, що ще до Другої Світової війни, на розкопках під Новгородом у хлопців-археологів душа просила свята та 15-го серпня вирішили відсвяткувати День народження Буцефала, жеребця Олександра Македонського, день, який потім неофіційно став у археологів їх професійним Днем.

Хтось прив’язує цей день до початку деяких легендарних експедицій або археологічних відкриттів. Це зовсім не важливо, адже саме археологи — це ті люди, для яких в першу чергу відкривається сенс нашого минущого матеріального буття і справжня цінність нашої спільної історичної спадщини. Всі знають, що будь-яку історію кожен може трактувати по-своєму, історію можуть «переписувати», можуть «переглядати», проливати на неї світло або відводити в тінь, але факти завжди залишаються фактами. Їх марно підробляти або ховати, спотворювати або заплутувати, так як Його Величність Час усе розставляє по своїх місцях, які й виявляє археолог.

Джерело: monitor.cn.ua