Олександр КОДОЛА: якщо треба, готовий стати 
на акції протесту разом з варвинцями

Аби ще й ми самі згуртовано стали…

19 липня у приміщенні райради і РДА Варвинщини відбулася зустріч місцевого активу, представників Гнідинцівського ГПЗ, громадськості району з народним депутатом України Олександром Кодолою щодо критичної ситуації, яка наразі склалася на головному бюджетоутворючому підприємстві району. У ній брав участь депутат обласної ради від району Сергій Гайдай.

Відкриваючи зустріч, голова райдержадміністрації Любов Доля поінформувала присутніх про кроки, вжиті районом і підприємством, аби заручитися допомогою області і держави у вирішенні проблеми із постачання сировини на ГПЗ.

На звернення, ухвалене депутатами районної ради, надійшла відповідь від Держгеонадр, зміст котрої зводиться до такого: документи від нафтовиків на продовження ліцензій на видобуток сировини перебувають на розгляді. Серед формальних приводів для зволікання – значний податковий борг ПАТ.

А між тим, дія попередніх ліцензій (зокрема, на шести родовищах Охтирського НГВУ на Сумщині – основного постачальника Гнідинцівського ГПЗ) закінчилася, 27 червня свердловини (а це більше 140 нафтових і газових) зупинено.

Директор ГПЗ Микола Дядик охарактеризував нинішній стан справ на заводі так:

– Якщо раніше, до призупинення роботи згаданих свердловин, ми приймали на переробку близько 2 тис. тонн нафти на добу, то нині – 700-800. Газу теж надходить у 3-3,5 раза менше. Ми змушені були зупинити роботу одного з основних цехів – цеху переробки газу, того газу, який дає НГВУ „Чернігівнафтогаз”, вистачає лише на мінімальне завантаження компресорного цеху. Лише за добу такої „роботи” ми втрачаємо 1,6 млн. грн.

„Укрнафта” вчасно підготувала необхідні документи для продовження дозволів, виступила з пропозицією реструктуризувати накопичену попереднім менеджментом податкову заборгованість і сплатити її, наростивши виробництво вуглеводнів, проте бажаного результату це не дало, зазначив Микола Дядик. Багатотисячні нафтовицькі колективи залишаються заручниками незрозумілих їм ігор довкола підприємства, котре де-юре є державним. Якщо негайно не вирішити проблему, на колектив Гнідинцівського ГПЗ очікує значне скорочення.

Директор ГПЗ принагідно розвіяв побоювання варвинців, що через ситуацію на підприємстві населені пункти району можуть лишитися без побутового газопостачання. Ми маємо вихід на магістральний газопровід „Шебелинка-Полтава-Київ”, говорив він, тож припинення газопостачання, як у окремих селах Сумщини, нам не загрожує.

До речі, як йшлося у ході зібрання, і в згаданій сусідній області таку проблему знято – розблоковано роботу свердловин на потреби газопостачання населення, а наше підприємство однак лишається без сировини. Що зайвий раз підтверджує – вирішення питання дозволів перебуває виключно у політичній площині, відтак треба домагатися рішення від вищого керівництва держави, аби нафтовики не поповнили ряди безробітніх і не зміліли місцеві бюджети.

Про митарства представників нафтовицької профспілки поміж владними кабінетами, організацію протестних акцій розповіла голова заводського профкому Тетяна Левченко і закликала варвинців активно включитися у справу збереження свого ключового підприємства. Окрім ситуації зі спецдозволами на видовуток вуглеводнів (а з 1 січня наступного року подібний крах чекає і НГВУ „Чернігівнафтогаз” та весь регіон), вона привернула увагу присутніх до того, що „Укрнафта” і до того взяла курс на оптимізацію компанії. Її правління робило спроби заручитися згодою профспілки на скорочення 7-5% штату (всього у ПАТ трудиться близько 24 тис. працівників). Відтак реорганізація відбувається іншим шляхом – створюються сервісні компанії, підрозділи суттєво укрупнються (приклад – УБРи, транспортні підрозділи тощо) – із 22 структурних одиниць залишиться хіба 7. Аби працівники їх залишали, їм пропонується матеріальне заохочення (7-10 окладів). Начебто явного скорочення штату й немає, а посади зникають.

Тетяна Левченко акцентувала увагу учасників зустрічі на тому, що серед трьох діючих у товаристві ГПЗ (Долинський, Качанівський і Гнідинцівський) саме наш, який дає продукцію найвищої якості, потрапив у найгірше становище із забезпеченням сировиною.

Колектив – 918 чоловік, питання простою для них переросте у скорочення. Куди йти цим людям? З чим залишиться район? Чому держава не дбає про розвиток стратегічної галузі – енергетичної? – профспілковий лідер озвучила запитання, на жаль, із категорії риторичних.

У виступах представників депкорпусу району і громадськості теж були запитання, емоції, докори, заклики. Нині варвинці покладають надії на допомогу нардепів від Чернігівщини та інших нафтовицьких регіонів у визначенні подальшої долі ГПЗ. Від обласної влади, котра свого часу охоче ділила кошти соціальної програми „Укрнафти” поміж районами області, і місцевої – теж очікують рішучих дій.

Непокоїть людей те, що немає виразної державної стратегії модернізації енергетичної галузі, із врахуванням працевлаштування працівників, які можуть втратити роботу, що район у перспективі може перетворитися на суцільний кукурудзяний чи соняшниковий лан – жодної переробки, а відтак – і додаткових робочих місць, що нинішні діти, як висловився депутат райради і директор місцевої гімназії В.Небрат, не бачать свого майбутнього вже не тільки у сільській глушині, а й в державі в цілому.

Спілкуючись з учасниками зустрічі, депутат Верховної Ради Олександр Кодола зазначив: проблема ГПЗ йому відома і в роботу він вже включився власним депутатським зверненням до Кабміну, спільним – з нардепом від Прилуччини і вихідцем з Варви О. Дмитренком. Залучили регіональні ЗМІ, аби створити широкий резонанс.

Подальший розвиток спільних з варвинцями дій нардеп бачить так: організувати зустріч з Прем`єр-міністром В.Гройсманом, депутат може взяти участь у засіданні уряду, а варвинцям радить проводити резонансні публічні акції, які привертатимуть увагу до проблеми.

До речі, одну з таких об`єднана нафтовицька профспілка планує вже незабаром під стінами уряду. Очікується, що з нафтовицьких регіонів України, навіть тих, де ще ліцензії діють, збереться більше 2,5 тис. учасників, а далі нафтовики нестимуть протестну „вахту” у наметовому містечку.

На день чер­гового за­­­сідання уряду із ГПЗ організується до двох сотень мітингувальників. Але і тут може виникнути проблема – забезпечення людей транспортом, якщо не буде підтримки з боку ПАТ.

Заводчани вва­жають, що своє слово у протестних акціях має сказати і варвинська громада, яка, власне, розбудовувалася великою мірою їх зусиллями.

У виробленні подальшої тактики виходу із кризи довкола підприємства конструктивні думки висловив депутат облради Сергій Гайдай – аграрій за родом діяльності і політичною приналежністю, але вихідець із заводської родини. Поспілкувавшись із заводчанами і представниками громадськості району у кулуарах зустрічі, він висловив цілковиту підтримку землякам і зазначив, що все із компетенції обласного обранця ним зроблено: питання розглянуто на комісіях облради і планується на сесію, підтримано звернення району і спрямовано своє. Але план подальших дій, на його думку, має бути дієвішим: годі всім листуватися і обговорювати перспективи галузі, народний депутат від округу – представник провладної фракції, має згуртувати колег, дотичних до регіону чи нафтової промисловості, і створити впливову депутатську групу, яка буде здатна вирішити головне питання поточного порядку денного – зберегти підприємство. Якщо у всіх владних кабінетах така група ставитиме питання руба, проігнорувати його вирішення ніхто не зможе. Ми маємо не просити, а зобов`язати до цього свого народного депутата, за якого голосували, зауважив він.

А підсумок тієї зустрічі очевидний для більшості її учасників – подальша доля майже тисячного колективу ГПЗ і району в цілому нині цілковито залежить від рішучості і колективу, і громади, і її представників у всіх владних органах. І, думаю, від креативу у діях – листи з формулюваннями „стурбовані” чи „глибоко стурбовані”, як показує ситуація, більше не працюють.

Є.Зима , фото автора

varva-slovo.com.ua